Моссад. Найвидатніші операції ізраїльської розвідки

На сторожі Ізраїлю: про що мовчить знаменита розвідка.

 

Ізраїльський «Моссад» відомий як одна з найефективніших спецслужб світу, попри коротку історію сучасного Ізраїлю. З яких коренів почало виростати це відомство ще до утворення Держави Ізраїль? Де межа між честю, фанатизмом та обов’язком? Чому не завжди варто покладатися навіть на найближчих союзників, і як навіть найкращі агенти та аналітики припускаються «дитячих» помилок? Автори цієї книги не ставлять перелічених запитань – та все ж дають докладну відповідь на них... і ще багато інших.

 

Для найширшого кола читачів, всіх, хто хоче для себе розвінчати міфи навколо Моссаду та ізраїльської зовнішньої політики, а також дізнатись детальніше про найвідоміші операції ізраїльських спецслужб.

 

Про операції «Відомства» (дослівний переклад слова «Моссад»), що безпосередньо підпорядковується прем’єр-міністру Ізраїлю і більш нічим і ніким не регулюється, мало хто знає не тільки в Україні, а й в цілому світі. А те, що відомо, здебільшого базується на домислах або на витоках інформації, навмисної чи ненавмисної. Автори книги розповідають, як насправді відбувалися операції Моссаду, що мали всесвітній резонанс.

 

Міхаель Бар-Зохар— ізраїльський письменник, історик, доктор наук, професор, спікер і законотворець у минулому. Автор багатьох романів та книжок у жанрі нонфікшену, був членом Кнесета та представником у Раді Європи. Один з провідних експертів зі шпигунства, офіційний біограф Давида Бен-Ґуріона та Шимона Переса.

 

Ніссім Мішаль— ізраїльський журналіст, одна з найвідоміших телевізійних персон в Ізраїлі. До 50-ї та 60-ї річниць держави Ізраїль видав два бестселери про визначні події в історії країни. У співавторстві з професором Шломо Бен-Амі, ексміністром закордонних справ Ізраїлю, написав книгу про дві тисячі років юдаїзму.

 

Вивезення з Аргентини відповідального за «остаточне вирішення єврейського питання» Адольфа Ейхмана; проведення операції «Гнів Божий» з ліквідації учасників організації «Чорний вересень», яка влаштувала теракт на Олімпійських іграх у Мюнхені; знищення сирійського ядерного об’єкту; ліквідація ключових іранських вчених-ядерників і багато інших операцій Моссаду детально та захоплююче описані в книзі. А українським читачам інтерес і зацікавленість до цих історій додаватиме той факт, що багато з цих операцій проводилися під керівництвом вихідців з України, які очолювали Моссад протягом 24 років упродовж його 70-річної історії. 

 

На початку сімдесятих Меїра Даґана направили до сектору Газа, який був захоплений Ізраїлем під час Шестиденної війни 1967 року й відтоді став осиним гніздом тероризму. Палестинські терористи вбивали ізраїльтян у секторі Газа і в самому Ізраїлі щодня — кидали бомби, підкладали вибухівку, розстрілювали з ручної зброї. У 1971 році, 2 січня, коли кинута терористом у машину родини Арройо граната розірвала двох чарівних малюків — п’ятирічну Абіґейл і восьмирічного Марка, — генерал Аріель Шарон вирішив, що мусить покласти цій кривавій бійні край. Він залучив і декого зі старих товаришів своєї пошрамованої в боях юності, й певну кількість обдарованих молодих бійців. Одним із них і став кругловидий, приземкуватий, міцний та трохи кульгавий Даґан. Сформованого Шароном підрозділу офіційно не існувало. Його завдання полягало в знищенні терористичних організацій сектору Газа за допомогою ризикованих, неконвенційних методів. Вступивши в підрозділ, Даґан створив «Рімон», перший таємний ізраїльський спецзагін, бійці якого під виглядом арабів діяли просто в серці розташування супротивника. Перевдягатися їм доводилося, щоб вільно пересуватись у натовпах справжніх арабів і непоміченими підбиратися до своїх цілей. Вони швидко стали відомими як «Арікова група ліквідації» й, коли вірити чуткам, нерідко холоднокровно вбивали взятих у полон терористів. Подейкували, що часом вони приводили терориста до темного провулку і заявляли: «Маєш дві хвилини, щоб утекти», — а коли він робив таку спробу, пристрілювали його.