«Не сподівайтеся позбутися книжок» - це не погроза сучасних європейських інтелектуалів Умберто Еко та Жан-Клода Кар’єра, а іронічне застереження, оперте на досвід тривалого книгокористування. Життя серед давніх і сучасних видань, пошуки інкунабул, епізоди випадкового успіху чи несподіваної втрати, ретельність добору власних книгозбірень постають в бесіді, до якої хочеться долучитися – часом посмішкою, часом реплікою.
Читач-книголюб не лишиться пасивним спостерігачем, бо все, що обговорюється в діалозі, так чи інак заторкує і його власне ставлення до написаного, виданого, обговореного й оціненого.
