Літо 1976 року, Південна Африка. Повстання учнів у Совето приводять до кровопролиття та ще рішучої боротьби проти апартеїду. Ці події поєднують дві цілком різні долі воєдино. Робін — дев’ятирічна дівчинка із заможної білої родини. Колір її шкіри — перепустка в щасливе майбутнє. А тим часом темношкіра вчителька Б’юті ледь зводить кінці з кінцями і має лише одне право — виживати.
Утративши найближчу рідню, дівчинка й учителька випадково опиняються в одному будинку в Йоганнесбурзі. Героїням випаде разом пройти шлях правди й спокути і усвідомити, що колір шкіри нічого не означає. Важить лише душа. А вона не має кольору…
Чим цікава ця книжка
Дебютний роман Б’янки Мараїс високо оцінили в New York Post. Це прониклива історія про боротьбу з упередженнями та стереотипами; про те, що лише поважаючи одне одного та приймаючи відмінності, можна перебороти всі складнощі. А ще це один з небагатьох художніх творів про апартеїд, де історія описується з точки зору окремих героїв, доля яких залежить від мирного вирішення цього конфлікту.
Про авторку
Б’янка Мараїс — канадська письменниця південноафриканського походження, яка у 2012 році вирішила переїхати з Йоганнесбурга в Торонто. Викладачка креативного письма в Торонтському університеті, де раніше навчалася на цій самій спеціальності. Під час навчання була нагороджена премією за художню літературу від Penguin Random House. Займається доброчинністю: раніше надавала допомогу сиротам у Совето, а наразі підтримує громадський рух «Власні голоси» в Південній Африці, де чорношкірі жінки мають можливість ділитися своїми історіями. А ще її якось укусив жираф.
Уривок з книги
