Уявіть собі затишний будинок на скелі над морем, широкий пляж, доріжки для прогулянок і прекрасні квіти. Це дім мрії Ґейба та Піппи Джерардів у сонному прибережному містечку. Однак у цьому мальовничому місці ховається щось зловісне. Висока круча поруч стала приваблювати людей, які вирішили накласти на себе руки. Ґейб раз по раз кидається на їхній порятунок і таки вмовляє відійти від краю урвища.
Проте цього разу щось пішло не так. Піппі навіть здалося, що Ґейб підштовхнув нещасну до краю. Підозри посилюються, коли вона дізнається, що Ґейб і загибла були знайомі… Може, все це лише її страхи? Чи став би Ґейб, кохання всього Піппиного життя, її споріднена душа, брехати? У міру того, як ідеальний фасад їхнього шлюбу починає давати тріщини, на поверхню спливають найглибші таємниці. Адже часом найпереконливіша брехня — це та, яку ми кажемо самим собі.
Уривок з книги
