Автор | Валерия «Нава» Субботина |
Издательство | Фолио |
Cтраниц | 256 |
Год | 2024 |
ISBN | 978-617-551-788-8 |
Обложка | твердая |
Язык | Украинский |
Формат | 84х108/32 (130х200 мм.) |
Эксперты рекомендуют |
XII Книжковий Арсенал (2024 рік) |
86 діб українські військові тримали оборону в оточеному Маріуполі та на території заводу «Азовсталь». Для збереження життів бійців і порятунку поранених, наказом вищого військового командування, захисники припинили оборону, покинули територію заводу і мали здатися в так званий «почесний полон» у присутності міжнародних організацій і спостерігачів, з умовою обміну через 3-4 місяці.
Валерія «Нава» Суботіна була в складі пресслужби полку «Азов». Їй судилося бути в полоні — спочатку в Оленівці, потім в Таганрозькій тюрмі — понад 11 місяців. Всі кола пекла, які вона пройшла за майже рік, Валерія описала в цій книжці. Постійне спостереження, контроль, приниження, нелюдські умови утримування, критичний дефіцит їжі та води, намагання ворога зламати її фізично і морально, підкорити, залякати, підштовхнути до зради — все це відбувалося з нею. Допити та катування виснажували. Неможливість контактів з друзями й рідними, дезінформація і пропаганда ворога забирали останню надію на обмін і свободу. Але неволя не зламала сміливу жінку, тепер вона — свідок злодіянь рф.
Уривок з книги
Передмова (Святослав «Калина» Паламар)
Азовсталь
Оленівка
Душогубка
Робота в пекарні
Теракт в Оленівці. Барак «200»
Дива в полоні
Ще один теракт в Оленівці
Зустріч з хлопцями
Етап у Таганрог
Допити
Ліки
Допит
Карцер у Таганрозі
Віта розмовляє з Андрієм
Прогулянки і Донецький
Цікаво, що сталось що зняли з продажу? Чекав зарплати, не встиг )