Мігель де Сервантес Сааведра (1547—1616) прожив життя, повне пригод і драматичних подій. Він воював, був поранений, провів 5 років у полоні, сидів у в’язниці, бувши несправедливо засуджений. Писав п’єси, оповідання та повісті, а зажив слави романом «Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі», який 2002 року був визнаний Нобелівським інститутом найкращим літературним твором в історії людства.
Усі спроби навести на розум Дон Кіхота та змусити його відмовитися від лицарських подвигів виявилися безрезультатними. Він знову вирушає в подорож і в дорозі зустрічає дука і дукиню, які вже чули про Лицаря Сумного Образу та його зброєносця. Дук запрошує Дон Кіхота й Санчо у свій замок, де з героями трапляється безліч пригод: Дон Кіхот «звільняє від чар» бородату дуенью, а Санчо Пансу призначають губернатором острова.
Уривок з книги
