Нано Мазут, відомий боснійський поет та есеїст з канадським громадянством, автор циклу віршів під назвою «Пси на озері», впадає в кому. Його мозок, відгороджений від зовнішніх подразників, творить паралельний світ, у якому спогади переплітаються з витворами уяви, минуле стає майбутнім, а мертві з минулих епох крокують попідруч із живими, створюючи фантасмагорійну процесію, що прокладає собі шлях крізь сум’яття Балкан.
Аріф Невзеті, непоказний хлопчина-рецепціоніст, який виявив поета непритомним у його готельному номері, відчуває незбагненну спорідненість із ним і вирішує вдати з себе його родича. А щоб виправдати свої часті візити в лікарню перед сусідом, хлопець вигадує історію важкохворої кузини Беси і щодня розповідає другові про її життєві пригоди, черпаючи натхнення зі свого захоплення Дубровником, літературою доби Відродження та молодою працівницею лікарні.
Обидва оповідачі сміливо поринають у ймовірні та неймовірні історії, сюжети яких в парадоксальний спосіб переплітаються і розвиваються дзеркально. «Пси на озері» — це мандрівка лабіринтом біографій видатних постатей, безіменних героїв та неспокійних душ. Це історія про самотність, пошук і усвідомлення своїх життєвих пріоритетів та про якорі минулого, які знайдуть тебе, як від них не ховайся.
Уривок з книги
