Ти заходиш до книгарні, усміхаєшся і шепочеш своє перше «привіт». Ти обираєш книжки, а я не можу відвести від тебе погляду. Ти підходиш до каси та простягаєш кредитну картку. Ти хочеш, щоб я дізнався твоє ім’я. Що ж, Ґвіневір Бек, приємно познайомитися — Джо Ґолдберґ. Краще просто Джо.
Твоє ім’я — чудовий початок. На щастя для нас, на світі тільки одна Ґвіневір Бек. Завдяки інтернету я дізнався багато про тебе, а ще знайшов твою адресу. Твої вікна не завішено. Я стою навпроти та спостерігаю за тобою. Я приходжу і вдень, і вночі. Я вивчив усі твої публікації в соцмережах. Я знаю всі твої улюблені місця та як минає твій день.
Ти сидиш за сусіднім столиком у компанії подруг. Ти напиваєшся та йдеш до метро. Я рятую тебе, коли ти падаєш прямо на рейки. Ми сідаємо в таксі. А потім ти піднімаєшся до квартири свого хлопця.
Бек, він не потрібен тобі.
Я хочу мати тебе.
Мені потрібна ТИ.
Уривок з книги
