У тата, колишнього вояка Української галицької армії, посттравматичний розлад. Мама дбає про всіх і щосили випромінює оптимізм, хоч як, буває, опускаються руки. Софійка звикає до нового життя в Америці, куди її жовківська сімя мігрувала по Першій світовій.
А ще — дізнається дивовижну історію про те, як химерно переплітаються долі людей із різних країн, що належали до однієї імперії.
Трохи сумна, часом смішна світла повість про історичну спадкоємність і подолання травми.
Сторінки з книги
