Про конфлікт між особистістю та суспільством розмірковує Джордж Орвелл (1903—1950) у романі «Нехай квітне аспідистра» (1936). Роман частково автобіографічний, автор спирався на свій досвід роботи в лондонській букіністичній крамниці.
Герой книги Гордон Комсток — представник зубожілої буржуазної родини, яка покладає на хлопця забагато надій, що призводить до підліткового бунту проти нав’язаних суспільних норм. Гордон вважає себе поетом, який прагне звільнитися від влади грошей, але ідеалістичне сприйняття світу і небажання бути «респектабельним» доводить його до соціального відчуження. Замість свободи від грошей Гордон набуває хворобливу залежність від них, вважає гроші мірилом людських стосунків.
Зазнавши краху в творчості та в особистому житті, Гордон Комсток опиняється «на дні». Але, як і ненависна йому аспідистра — символ буржуазної респектабельності, рослина, витривала до несприятливих умов, — він ще здатен «відродитися» і врешті погоджується бути «звичайним», знайшовши новий сенс життя.
Уривок з книги
