Книжка українського інтелектуала, культуролога та філософа-імпровізатора Вадима Скуратівського (н. 1941), створена на підставі його усних розповідей, знайомить читача з найбільш значущими аспектами культуротворчих процесів, які супроводжували історію України 1940–2020-х, формує матеріал для осмислення сучасних механізмів деколонізації та незбігів історичної пам’яті.
Автор розповідає про родинне коло й перші фундаментальні враження, якими стали війна і репресія старшого брата у розпалі хрущовської відлиги, власні фахові вподобання, причини вигнання «за межі вже зовсім здичавілого українського літературного процесу», спроби інституалізації за часів радянщини під пильним оком спецслужб і нові можливості, які виникли під час «перебудови».
Емоційний і ґрунтовний портрет доби доповнює низка портретів сучасників, знакових постатей культури в різних царинах творчого прояву, серед яких С. Аверінцев, В’яч. Вс. Іванов, А. Білецький, М. Петровський, Ю. Шевельов, І. Дзюба, Р. Тименчик, М. Попович, Мих. Ліфшиць, Л. Кисельов, Г. Снєгірьов, Б. Жолдак, Г. Кочур та інші.
Уривок з книги