Ця книжка про важливість памʼяті, але також і про її оманливість; про смуток і про радість, які можуть огортати людину водночас. Богдан Задура — поет з чуттям миті, яку він блискуче перетворює на поезію. Його особливий талант — у вмінні бачити літературу в тому, що оточує кожного: зустріч з сусідом на сходах, вечірні телепрограми й новини, спогади про дитинство, спортивний матч, суперечки про політику... Побутові історії стають віршами, набуваючи особливого ритму. Погляд Задури на світ тонкий, самоіронічний і смиренний. Він чуттєво поєднує щоденне з одвічним, а «Порожні трибуни» сповнені уважного споглядання і меланхолії.
Обкладинкна виконана на дизайнерському картоні, ілюстрації створено технікою цианотипія.
Уривок з книги
