Міцно закута у сланцеві печери, надійно притиснена товщею океанських вод, замурована арктичними крижаними брилами, у надрах землі тисячоліттями дрімала потужна сила - енергія нафти й газу. Але одного дня стався величезний прорив: людина сягнула бурильним долотом золотої нафтової жили. Цей історичний удар бурильного долота змінив усе: економіку, політику, екологію, а також уявлення про добро й зло, багатство й бідність. На арену цивілізаційного поступу людства увірвалася нафтогазова промисловість.
Перед читачами сцена за сценою розгортається неймовірно захоплива, криваво безжальна, а в деяких епізодах відверто абсурдна історія про те, як нафта і газ торують собі шлях, повсякчас ґвалтуючи демократію й наполегливо домагаючись світового панування. Чи то йдеться про непомірні податкові пільги для американських нафтовидобувних штатів, чи про просякнуту зневірою, кровю і голодом Екваторіальну Гвінею, чи про намагання президента Російської Федерації задушити в газопровідних "обіймах" ресурсно залежну Європу, Рейчел Меддоу у властивій їй іронічній манері професійно описує фатальну силу нафти і газу. Вона зазначає: демократичним урядам слід якнайшвидше накинути надійні законодавчі віжки на шию нафтогазової галузі, інакше одного дня ми втратимо не лише демократію, а і планету.
Книжка припаде до смаку усім, хто цікавиться геополітикою, світовою історією, економікою, екологією. А також читачам, що охочі розібратися, чому і після закінчення холодної війни Росія не зупинилася у примарному переслідуванні Америки, чому анексію українського Криму називають початком кінця Росії.
Етюд у газонафтових тонах