Олівія Ленґ 2020 року переїхала до старого будинку, визначною рисою якого був сад Королівського садівничого товариства, який заклав видатний садівник Марк Румарі. Він створив сотні садів, але тільки цей єдиний виплекав для себе. У книзі Ленґ розповідає про свою боротьбу за відновлення цього давно занедбаного саду, про любов до садівництва та природи.
Проте «Сад супроти часу» — це не посібник з догляду рослин і більше, ніж книга про садівництво. Мандруючи реальними та уявними садами — від «Утраченого раю» Мілтона до елегій Джона Клера, від притулку воєнного часу в Італії до гротескного парку розваг, що фінансується за рахунок рабства, від неймовірної квір-утопії, вигаданої Дереком Джарменом, до спільного Едему, пропагованого Вільямом Моррісом, — Ленґ досліджує сад як історичне явище та його давні асоціації з раєм, піддає сумніву часом шокуючу ціну створення такого раю на землі й розповідає про численні задоволення і можливості садів: не як схованки від світу, а як місця зустрічей і відкриттів, сповненого краси й аромату.
Уривок з книги
