Тиша і грім. Поезії

Оглавление Тиша і грім. Поезії

Зі збірки «Тиша і грім»
Жорна
«Я закоханий палко, без міри...»
«Можливо, знову загримлять гармати...»
Баба Онися
Піч
Прощання Федора Кравчука, колгоспного конюха,
з старою хатою 
Дід умер
Спасибі
Мій родовід 
Шум полів 
Леся Українка 
Косар 
Перший 
Квіти
«Ми думаєм про вас. В погожі літні ночі...»
Ровесникам
«Юність в інших завше загадкова...» 
«Земля кричить. Шинкують кров'ю війни...»
Русь 
«Вже день здається сивим і безсилим...»
Пучок суниць
Грудочка землі 
Степ
Гнівні сонети 
Ніч в озері 
Кривда
Тиша і грім
Суперники 
Любов
Вона прийшла
«Ти не можеш мене покарати...»
«Коли б тобі бажав я сліз і муки...»
«Спади мені дощем на груди...» 
Море радості 
Закохана
«Берези, в снігу занімілі...» 
«Ніби краплі жовті, в темну воду...»
«Не дивися так печально...»
«Я дивлюся в твої перелякані очі...»
«Є в коханні і будні, і свята...» 
Дупло
«Ой майнули білі коні...»
«В грудях набубнявіла тривога...»
Уманським дівчатам 
 
Зі збірки «Земне тяжіння»
«Світ який — мереживо казкове!..»
Лебеді материнства
«Скільки б не судилося страждати...» 
«Ти знаєш, що ти — людина?..» 
«Я чую у ночі осінні...» 
Україні
На цвинтарі розстріляних ілюзій 
Монархи 
«Де зараз ви, кати мого народу?..»
Покара 
«Гей, нові Колумби й Магеллани...»
Крик XX віку 
«О земле з переораним чолом...» 
Одинока матір
Перехожий 
Помилка
«Навіщо бундючитися пихато...»
«Минуле не вернуть...» 
Герострат 
«Як не крути...» 
З вікна
«Розвели нас дороги похмурі...» 
«Найогидніші очі порожні...»
Чую
Чари ночі 
Веселий похорон
«Там, у степу, схрестилися дороги...»
Лев у клітці
«Земле рідна! Мозок мій світліє...» 
«Люди — прекрасні...»
«Торжествують...»
Пересторога славолюбцеві
«Люди часто живуть після смерті...»
«Впало сонце в вечірню куряву...»
«Задивляюсь у твої зіниці...»
«Через душі, мов через вокзали...»
«Чорні від страждання мої ночі...»
«Всі образи й кривди до одної...»
«Виє вітер, довго виє, навіть слухать обрида...» 
«Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної...» 
«Говорю я з тобою мовчки...» 
«Ну скажи — хіба це фантастично...»
Чадра
Ікс плюс ігрек
«Дотліває холод мій у ватрі...»
«Я тобі галантно не вклонюся...» 
Не вір мені
Червоні конвалії. Поема
Кирпатий барометр 
Заячий дріб
Мандрівка по цвинтарю. Низка епітафій 
 
Зі збірки «Ти знаєш, що ти — людина»
Собі самому
«Не докорю ніколи і нікому...»
«Немає смерті. І не ждіть — не буде...» 
У вагоні
Матері
Мандрівник 
Маленькі сонця 
«Ти до мене прийшла не із казки чи сну...»
«Не бажаю я нічого, хочу тільки одного...»
«Осінній вечір морозом дихав...» 
Межа
Українська мелодія 
«У душі моїй...» 
«Я не бував за дальніми морями...»
«Я юності не знав. Нудотно і похмуро...»
«Може, ти зі мною надто строга...» 
Тінь
«Я і в думці обняти тебе не посмію...» 
«Як хороше радіти без причини...»
З дитинства
Муза і редиска 
«І знову сам воюю проти себе...» 
«Я не люблю зими — вона така убога...»
«Моралісти нас довго вчили...» 
«Я хочу буть несамовитим...» 
«Все було. Дорога закричала...»
«Стільки в тебе очей...»
«В букварях ти наряджена і заспідничена...»
Лист до всесвітнього обивателя
Нудний карнавал
Сірий солдат 
Одурена
«Древній, обікрадений народе!..» 
Я
Пішла
«Понеси мене на крилах, радосте моя...» 
«Ні перед ким не станеш спину гнути...» 
Повернення
«Встає над нами сонце, як вставало...»
Самотність
Злодій
Чекання 
Український лев 
«Не лицемірити, не чванитись пихато...»
«І чудно, і дивно якось...» 
Моя мова
Курдському братові
«Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок...» 
Прирученим патріотам
Некролог кукурудзяному качанові, що згнив
на заготпункті 
«Сам собі підспівувать не стану...»
«Нашої заслуги в тім не бачу...» 
«Я не помру від розпачу і муки...»
«Маленьке — не смішне...»
«Заграє смерть іржавою трубою...»
Ще один протест
Я
Поет і природа
Поет
Балада про зайшлого чоловіка
Дума про щастя
 
Ранні вірші 
Першокурсниця 
Мій Київ 
«Буду тебе ждати там, де вишня біла...» 
«Повертався пізно з косовиці...» 
Про поезію 
«Снігу, снігу сиплеться довкола...» 
Лист
«Між думками зчинилися галас і бійка...» 
«Скільки хникають вже коханці...»
Собі самому 
 
Вірші з книги С. Буряченка
«Крізь болотну тишу — до весняного грому» 
«Мене ще кожен може розтоптати...» 
Літо
«Приплелася така нісенітниця...» 
Фіалки 
«Ти розвалила б мармурові стіни...» 
«Ти питаєшся, матусю...»
«Надворі ліс у жовтому халаті...»