На сімдесят п’яту річницю Джон Перрі зробив дві речі. По-перше, відвідав могилу дружини. По-друге, записався до армії. Хороша новина — людство нарешті вийшло у віддалений космос. Погана — планети, придатні для життя, трапляються доволі рідко, і чужинські раси готові битися за них до загину. Що робити: люди приймають виклик, аби захистити Землю, а також вибороти право на додаткову житлоплощу.
Жорстока, кривава, невгамовна війна триває в далекому космосі впродовж десятиріч. Земля — планета на задвірках Галактики — постачає людські ресурси до лав Колоніальних Сил Оборони. Усі знають: коли наблизиться вік виходу на пенсію, можна записатися до КСО. Молоді люди їм не потрібні; вони беруть тільки тих, у кого за плечима десятиріччя життєвого досвіду. Два роки на передовій. Якщо виживеш — отримаєш щедру ділянку для проживання на будь-якій із тяжкою бідою здобутій колоніальній планеті.
Джон Перрі погодився на таке, хоча й не мав жодного уявлення, що на нього очікує. Бо справжні бої, що точаться за чимало світлових років від рідного дому, є набагато запеклішими, ніж йому думалося, ну а те, ким він став, — узагалі за межею можливого.
Уривок з книги
