Обережно, ви потрапляєте на територію непізнаваного! Тут у квартирі мешкає доісторичний звір еласмотерій; люди, які падають з верхніх полиць, об’єднуються заради помсти; на яблуні проступає лик Божої Матері — ні, Ісуса! — а ні, все ж Божої Матері; на вечірці раптом трапляється страшне, смішне і геть нестерпне; персонажі на сторінках оживають, щоб тут же помирати.
Роман Голубовський написав не просто збірку оповідань, а створив цілий альтернативний всесвіт, де абсурд легко сплутати з реальністю, а іронію — зі щирістю. Вам стане боляче, вам буде добре, ви навіть встигнете злякатися. І ви точно будете сміятися. Будь ласка, лягайте на кушетку!
Чому варто прочитати
• Сміливі авторські експерименти, віртуозне жонглювання абсурдом, сатирою і комедією, алюзії на письменників й музикантів – від класиків до сучасності.
• Від засновника сайту сатиричних вигаданих новин UaReview.
• Підіймає важливі теми колоніального спадку, сприйняття війни, впливу медіа і пропаганди на суспільство, про місце релігії і мистецтва у житті людини.
Про автора:
Роман Голубовський — український письменник, медійник, засновник сатиричного сайту вигаданих новин UaReview, публікації якого, попри виразно гумористичний зміст, неодноразово поширювались у ЗМІ під виглядом справжніх новин. Роман відомий такими заголовками, як: «На Житомирщині батько двох дітей вбив муху», «Десь хтось щось зробив», «У Львові люди почали ходити по воді після того, як випав дощ». Працює в маркетингу, активний користувач соціальних мереж Facebook та Twitter, живе у Львові.
Цитати:
Зізнаюсь, йти біля тварини з довжиною тіла в чотири з половиною метри й висотою у два вселяє відчуття неабиякої сміливості. Так і думаєш: «Ану, панове хулігани, попросіть у мене закурити!». А ще — так і ловиш на собі ласі погляди жінок. Ймовірно, причина у величезному розі, що стримить вгору, і властивості якого вони мимоволі приписують тобі.
У тебе є незвичний дар, який просто так у цьому житті нікому не дається. Ти народжений для великих справ. І в нас немає сумнівів, що ти є саме тою людиною, на яку ми всі чекали. Людиною, яка поведе вперед нашу спільноту. Бо саме ти — наш Люк Скайвокер. Ти — наш Томас А. Андерсон. Ти — наш Тайлер Дерден. Ти потрібен нам, а ми потрібні тобі.
Як воно — зростати у такому місті, де все підпорядковано лише мистецтву? Твій прадід працював на заводі митцем, твій дід працював митцем, твій тато також, ти майже напевне закінчиш там само, і діти твої, якщо пощастить мати дітей, також. Мистецтво тисне на усіх жителів регіону й позбавляє вибору. І ти живеш серед таких самих, як і ти, позбавлених вибору людей.
Низький чоловік довго вибирає найтовстішу книгу, зрештою знаходить синю із написом «Улісс», а тоді підіймає її над собою й різко опускає на голову хлопця. Лейтенант Думін йде до полиць, теж дістає товстенне видання і теж б’є хлопця по голові. За хвилину ми всі б’ємо книгами хлопця.
Данило прочинив двері й побачив дружину, яка спокійно сиділа на ліжку й застібала бюстгальтер, та незнайомого чоловіка, який владно розсівся з іншого боку ліжка, одною рукою неспішно натягував на ноги штани, іншою — тримав телефон біля вуха й діловито вів розмову:
— Ні, так не піде! Скажи йому, що я не погоджую…
Чоловік помітив Данила, поклав телефон на плече й притиснув до вуха, а вільною рукою показав Данилові жестами, що за хвилину договорить, а поки він хай причинить двері, і продовжив на розмову. [...]
Данило причинив двері й вийшов у коридор. «Гість зовсім не схожий на злодія», — подумав Данило.
Відгуки
Збірка Романа Голубовського «З нами житиме еласмотерій» — це легка книжка, в якій іронічно підважено імперські наративи минулого. Стереотипи руйнуються, реальність надламується, а метафори буквалізуються: персонажі падають з полиць у потягах, живуть у містах, збудованих навколо літературних заводів, заводять собі велетенську вимерлу тварину замість звичного кота, виявляють, що в серці у них дзеленчать уламки минулого, стають свідками побутового дива. Герої іноді плачуть, але частіше сміються, а з ними сміється й читач. Сам же Роман Голубовський заглядає всередину людини і запитує: чому так серйозно?
Віра Агеєва, літературознавиця, професорка Києво-Могилянської академії
Винахідлива, емоційна та гнучка проза. Такі тексти завжди захоплюють, у них легко занурюватися. Втім читати цю книжку варто через інше — її екзотичні сюжети. Вони не лише чіпляють, а й приголомшують. І це тим більш неймовірно, адже йдеться про дебютну збірку. Наполегливо рекомендую.
Макс Кідрук, письменник, видавець
Давайте одразу: я — стендап-комік, який працює в гуморі безперервно впродовж двадцяти років. І в абсурді. Такі люди достатньо душні щодо «посміятись із чогось». До чого я. А до того, що я сміявся, і не раз. Це кайф. І для мене це — респект. А тепер до деталей. Якщо ви любите Монті Пайтон — обов’язково почитайте про кишенькового злодія. «З нами житиме еласмотерій» — це оповідання прочитайте хоча б через смішне слово. «А тепер усе інакше» — здавалось, що це знову випад у бік Пайтонів (їхній фільм «А тепер дещо зовсім інакше»), але це поклін часам «Території А», які — чудові. Читати всім! Трішки абсурду не завадить ніколи!
Василь Байдак, комік
Уривок з книги
