77 днів лютого. Україна між двома символічними датами російської ідеології війни

Код: 2100021257

В желаемые

Купить 77 днів лютого. Україна між двома символічними датами російської ідеології війни Коллектив авторов

299 грн

Есть на складе

В желаемые

Доставка
БЕСПЛАТНАЯ при стоимости заказа от 990 грн
50 грн Укрпочта на отделение
70 грн Новая Почта на отделение/почтомат
95 грн доставка курьером
Подробнее

Оплата
Наличными или на терминал при получении, Безналичными, Visa/MasterCard

Автор	Коллектив авторов
Издательство	Лабораторія
Cтраниц	224
Год	2022
ISBN	978-617-8203-39-9
Обложка	твердая
Язык	Украинский
Формат	60х90/16 (145х215 мм.)
Эксперты рекомендуют	Найкращі українські книжки 2022 року за версією ПЕН, Книжковий клуб "Вовчиці" Все рецензии

О книге 77 днів лютого. Україна між двома символічними датами російської ідеології війни

У дитинстві вона не могла зрозуміти, чому люди у фільмах про блокаду Ленінграда постійно лежать. А коли Маріуполь узяли в облогу росіяни, і вона з чоловіком багато днів прожила без води, їжі й тепла під постійними обстрілами, зрозуміла — коли лежиш, то економиш сили та енергію.

У «77 днів лютого» увійшли репортажі, написані журналістками українського видання Reporters у період між 23 лютого і 9 травня — двома символічними датами в російській мілітарній ідеології. Вторгнення російських військ в Україну зупинило лік днів і відкинуло українців у міжчасся, де досі триває лютий — місяць початку великої війни. У цьому міжчассі і в цих відвертих історіях є біль, страх, ненависть, подекуди відчай. Та головне — надія. Це оголений нерв і чесний голос нової української дійсності, який журналістки і авторки Reporters зафіксували із перших вуст.

Чим хороша ця книжка:

• Фіксує воєнну дійсність українців поміж двома символічними датами російської ідеології війни — 24 лютого і 9 травня.

• Описує історію російсько-української війни крізь призму історій звичайних людей, мешканців прифронтових територій, людей, які пережили бомбардування й окупацію, звільнення і евакуацію, волонтерів і військових.

• Поєднуючи принцип документальності, а з іншого боку авторської суб'єктивності, зображує ключові події, які відбувалися в Україні протягом перших трьох місяців після повномасштабного російського вторгнення 24 лютого.

Про колектив авторок:

Reporters — єдине українське медіа, що спеціалізується на довгих текстах у жанрі літературного репортажу. З 2019 року існує в онлайні, а з 2021-го двічі на рік виходить як ілюстрований журнал. За три роки роботи Reporters об’єднав найкращих авторів і фотокорів з різних регіонів України. З перших днів російського нападу команда Reporters документує історичні події, учасниками й свідками яких стали українці.

Цитати з книжки

З передмови Сергія Жадана:

Наша пам’ять насправді є не найнадійнішим інструментом. Вона легко надається до маніпуляцій, покладатися на неї загалом доволі ризиковано. Тим паче, коли йдеться про максимально загострені емоційні стани, про стан граничної сердечної вивернутості, засліплення, оглушеності. Якісь речі забуваються поза нашим бажанням — пам’ять просто витісняє їх, розпихає темними закутками, затемнює. Апелювати до пам’яті — справа взагалі не надто вдячна. Значно логічніше звертатися до очевидців, які свого часу знайшли силу говорити й свідчити.

З репортажу Ані Семенюк про потяги:

«Поїзд, поїзд! Дівчата, поїзд!» — кричить одна волонтерка іншим. За кілька хвилин зал перетворюється на мурашник. І стає перевальним пунктом у цьому безкінечному потоці сліз, болю та дитячих криків. Тут стільки руху, а здається, що життя зависло, спинилося, зачепилося за страшні картинки розстріляних домівок і стоїть у ступорі. Так само в ступорі, з болем і зі сльозами на очах, у черзі по чай з пакетиків стоять різні-різні люди. І ті, які звикли чекати допомоги від інших, і ті, що ніколи нічого не просили і ні в чому не відчували потреби.

Уривок з книги

Добавить свой отзыв о книге

Оглавление 77 днів лютого. Україна між двома символічними датами російської ідеології війни

Свідчити і пам’ятати. Сергій Жадан
Уламки. Олександра Горчинська
Сьогодні восьмий день, відколи тато не на зв’язку. Віра Курико
Воєнний хостел «Les Kurbas Theatre». Марічка Паплаускайте
Херсон — це Україна. Зоя Храмченко
Потяги, напаковані розбитими серцями. Аня Семенюк
Пережити телепорт. Катерина Бабкіна
Там було чотири людини. Вижила лише мама. Тетяна Безрук
Доню, заплющ очі і повторюй за мною. Маргарита Чимирис
Десять днів у Чернігові. Віра Курико
Бомбосховище театру витримає. Єва Райська
«Ми бачили поле — воно горіло. Але я надіявся, що ми не згоримо». Віра Курико
«Пам’ятаю, як ділила два варених яйця на 15 частинок. Всі так раділи». Ганна Аргірова
Паляниця-залізниця. Світлана Ославська
«Я не можу виїхати — у мене двадцять котів». Інна Адруг
Хіпо і команда. Ольга Омельянчук
Паша і дідо. Ольга Омельянчук
Її далеке плавання. Ірина Ярошинська
Ями. Тетяна Безрук
Море. Марічка Паплаускайте
Гілка абрикоса. Світлана Ославська
Білий халат. Віра Курико
Підняти хрести. Олена Лівіцька
Дорога додому. Інна Золотухіна
Країна незламних. Марічка Паплаускайте, Олександра Горчинська
Хор історії. Замість післямови. Марічка Паплаускайте
Про авторок

Оставить свой отзыв:

Имя

Отзыв