86 діб українські військові тримали оборону в оточеному Маріуполі та на території заводу «Азовсталь». Людям в облозі бракувало їжі, води, медикаментів, але військові виконували наказ — тримати оборону.
Завдяки пресслужбі полку «Азов» світ дізнавався про трагедію Маріуполя, про захисників міста та цивільних мешканців, які шукали прихисток на заводі «Азовсталь». Для збереження життів бійців і порятунку поранених, наказом вищого військового командування, захисники припинили оборону, покинули територію заводу і мали здатися в так званий «почесний полон» у присутності міжнародних організацій і спостерігачів, з умовою обміну через 3-4 місяці. Валерія «Нава» Суботіна була в складі пресслужби полку «Азов». Їй судилося бути в полоні — спочатку в Оленівці, потім в Таганрозькій тюрмі — понад 11 місяців.
Про дні облоги на «Азовсталі», про всі кола пекла, які вона пройшла за майже рік полону, Валерія написала в цій книжці. Неволя не зламала сміливу жінку, тепер вона — свідок злодіянь рф.
Уривок з книги
