Теми, які описані в книзі:
• Тайм-менеджмент;
• Визначення пріоритетів;
• Самоорганізація;
• Підвищення продуктивності;
• Прийняття ефективних рішень.
Цитати:
«Аж ніяк не є беззаперечним фактом, що організувати інших людей насправді можливо.?Але людина завжди може організувати саму себе. Насправді, керівникам, які не організовують себе для досягнення ефективності, не варто сподіватися, що їм вдасться організувати своїх партнерів та підлеглих. Один із основних інструментів керівництва?—?власний приклад».
«Керівники та менеджери?—?це люди, які діють. Знання не приносить користі керівникам, поки його не впроваджують у дію».
«Хоч би де менеджер працював?—?у приватній компанії, в лікарні, в державному органі чи у профспілці, в університеті чи в армії?—?від нього передусім очікують, що він досягатиме саме тих результатів, які потрібно. А це якраз і означає, що від нього очікують ефективності.
Однак високоефективних людей помітно бракує на керівних посадах. Високий інтелект серед управлінців досить поширений. Хороша уява?—?теж далеко не рідкість. Рівень їхньої обізнаності зазвичай високий. Але, схоже, ефективність людини мало корелює з її інтелектом, уявою чи знаннями. Розумні люди часто разюче неефективні: вони не усвідомлюють, що геніальна ідея не є досягненням сама по собі. Вони так і не засвоїли, що ідеї переростають в ефективність тільки внаслідок тяжкої систематичної праці. І навпаки?—?в кожній організації є кілька високоефективних, але не особливо обдарованих талантами трудяг. Поки інші гарячково метушаться?—?адже люди з гострим розумом так часто плутають гарячковість і метушливість із «творчим характером»,?—?ці трудяги просто помалу переставляють ноги і доходять до результату першими, немов черепаха у тій старій байці».
«Керівна функція людини розумової праці не залежить від того, чи є в неї підлеглі. В одній компанії маркетолог може мати штат із двохсот підлеглих, тоді як у головного конкурента цієї компанії відділ маркетингу може складатися з одного-єдиного працівника, у якого з підлеглих?—?тільки секретар. Це не має особливо впливати на очікування від роботи обох цих працівників. Це адміністративні деталі. Звісно, двісті людей можуть виконати значно більше роботи, ніж одна людина. Але з цього не випливає, що вони більше вироблять і зроблять більший внесок у справу компанії».
«Ефективні керівники знають, що час?—?це обмежувальний чинник. Потенційні результати будь-якого процесу завжди обмежені найбільш дефіцитним ресурсом. У процесі, який ми називаємо «досягненням», таким ресурсом є час».
