Ця книжка про тих, хто став на захист своєї рідної землі проти більшовицьких загарбників. Вони були із одного з передмість Городка – древнього містечка під Львовом, яке було за ставом і тому звалось Заставським. Не покинули цю землю, боролись до останку і віддали їй найдорожче – своє життя.
Окупант винищить їх родини, ніхто ніколи не дізнається, де їх могили... Але буде жити память про Василя Бохонка, який на Святий Вечір 6 січня 1945 року, поспішаючи на допомогу Любіню Малому, якого вогнем стирав з лиця землі більшовицький окупант, загинув біля села Поріччя. Мав 21 рік. Стільки ж років мав Володимир Горак, який підірвався гранатою 12 липня цього ж року, не бажаючи здатись ворогові. В криївці на свято Трьох Святих 12 лютого 1949 року загинули троє молодих хлопців: Іван Витошко, Антін Цап та Володимир Табака. Інші воювали в рядах дивізії «Галичина»...
Уривок з книги
