У міфічному Чорнополі, столиці фіктивної Тесковини – за цими топографічними назвами легко вгадуються Чернівці й Буковина, – майора гусарського полку Ніколауса Тільді, який має гіпертрофоване почуття честі, вважають «білою вороною».
Ексцентричні ескапади цього новітнього Дона Кіхота, що розгортаються в «маґрібінській» атмосфері міста, де ницість не вважається провиною, завершуються для нього фатально.
Автор змальовує нам неповторну галерею людських типів, які нагадують ґротескних героїв Лоуренса Стерна або Гайміто фон Додерера. Роман Ґреґора фон Реццорі «Горностай у Чорнополі», увінчаний 1958 року премією імені Теодора Фонтане, досі залишається знаковим твором німецької літератури другої половини ХХ століття.
Уривок з книги
