В комплект входят книги:
Останні дівчата
Востаннє, коли я збрехала
(Цена комплекта ниже суммы цены каждой из книг отдельно)
"Останні дівчата"
Десять років тому Квінсі Карпентер вдалося неможливе. Вона вижила тієї жахливої ночі в Сосновому котеджі, коли загинули всі її друзі. Журналісти одразу ж охрестили її "останньою дівчиною", як до цього вже називали Саманту і Лізу. Поєднує дівчат те, що в різний час і за різних страшних обставин їм трьом єдиним вдавалося вижити, а от відрізняє те, що з них лише Квінсі так і не памятає що ж з нею трапилося...
Зараз дівчина живе своє ідеальне життя на Мангеттені – чудовий хлопець, популярний блог, найкращий друг-поліцейський, який власне і врятував її життя. Все прекрасно, якщо не забути випити ксанакс, звісно.
Ідилія розсипається вщент, коли на порозі її дому зявляється Саманта, яка завзято набивається в подруги. А Лізу тим часом знаходять мертвою...
Минуле перестає бути просто минулим. І Квінсі таки доведеться з’ясувати, як же їй тоді вдалося вижити і чому саме їй. Та чого вартуватиме ця правда?
«Останні дівчата» – перший детектив колишнього журналіста, який пише під псевдонімом Райлі Сейґер. Книга стала світовим бестселером, отримала премію ITW Thriller Award, а Стівен Кінг назвав її «великим трилером».
"Востаннє, коли я збрехала"
«Востаннє, коли я збрехала» — детективний трилер Рейлі Сейґера, автора бестселера «Останні дівчата»
«Дві правди і одна брехня» — гра, в яку повсякчас грали Вів’єн, Наталі, Елісон та Емма у елітному літньому таборі «Соловей». Та однієї ночі ігри та дружба уриваються: Емма крізь сон бачить, як коліжанки вислизають із будиночка у темряву ночі. Дівчат так і не знайшли, вони зникли назавжди. Розчинилися в густих хащах лісу, чи потонули у моторошному Північному озері?
Хоч і минуло вже п’ятнадцять років, Емму не відпускає цей загадковий трагічний випадок. Вона малює дивовижні монументальні полотна, на яких темне листя і покручене гілля ховає ледь помітні силуети дівчат у білих сукнях. На запрошення власниці табору Емма повертається у місце свого дитинства уже як викладачка художньої творчості. Жінка над усе прагне довідатися, що сталося з дівчатами того літа. І її сподівання не виявляються марними: Вів’єн залишила їй підказки. Однак що ближче Емма наближається до розгадки таємниці, то глибше усвідомлює, що правда і брехня з минулого — не завжди такі, якими вона сприймала їх в дитинстві.