Не болить

Оглавление Не болить

«Бог буде поруч. Я тобі кажу...»
«Мій прихисток-дім із пелюсток й листків...»
«Тепер уже точно ніщо цьому не завадить...»
«А одного ранку вона приводить з вулиці смерть...»
«Віхоли ходять три дні-не знайдеш і власний поріг...»
«Все хороше чомусь закінчується так швидко-»
«І як би ми не боялися -та ж мусим, однак, рости...»
«Мама купує в пакетах лід, витирає пил...»
«Дерево відпускає пташині тіні не одразу...»
«Народи мені брата, щоби він мене захистив...»
«В саду була криниця, і у ній...»
«Небо може і світло, і полум'я, й лід, й воду»
«Серпень, напевне, випросив в неї...»
«Досить із мене, говорить, таких розваг...»
«Жінка грається з дітьми на березі. Вітер стих...»
«...а коли зійде вода-»
«Там немає куди кричати. Там інстаграм...»
«Буде гроза. Місто стоїть принишкле, ніби в облозі...»
«Я би хотів, щоб тобі щастило зі світлом так...»
«Головне не кажи нікому,-ох,-взагалі...»
«Ці слова, від яких не болить - "ні на мить не залиш”...»
«Жовтень прийшов поплакати, як старець до образів...» 
«Поки ти не спиш, не спиш...»
«Дивися-стелиться перший ЛІД...»
«Тут заговоре но на любов. Тут самі собою...»
«Ниточка тонка, тонка...»
«Як не зведешся, то глянь довкола хоча б...»
«Написати би їй про останні згірклі сніги...»
«Що тримає нас разом, тримає усіх до одного-»
«Літо довге. Послухай, ми будемо жити вічно...»
«Світла в жовтні-яку колодязі...»
«Дощ випав. Зробилось небо, як мокра вата...»
«Тепла куртка на чорний шовк, черевики й шарф...»
«Перестигла, повсюдна, безжальна пізня зима...»
«Ляжізасни.будьласка.ляжі засни...»
«Ті, що бачили їх разом-бачили більше...»
«Літо шиє по живому. Хочеться...»
«Хто ходив вночі,той побачив,як...»
«Поцілуй, каже, птаха...»
«Валентина, двірничка, руда і ходяча біда...»
«Ти ще такий живий, ніби теплий звір...»
«Розчавлені на асфальті абрикоси не проростуть...»
«Затобою прийдуть. Неодмінно, якщо будеш сам»
«Ти поверталася до життя, як повертаються в місто»
«Все гаразд, послухай, все насправді гаразд...»