Оглавление Опіум дурнів: нарис про теорії змови
Передмова до українського видання
Передмова
Вступ
І. Від змов до теорій змови
Про банальність
Про вираз «теорія змови»
Що таке теорія змови?
II. Портрет консніролога
Зарозумілість невігластва
Нарцисичне сп’яніння «інакомисленням»
Критик поза критикою
Маніхейський світогляд «Ревізіонізм у режимі реального часу»
III. Підробити, щоб краще керувати
Кому вигідний злочин?
Дискурс заперечення: справа Джеймса Фолі
Техніка надлишку
Спотворення фактів
Очорнити «офіційну версію»
Чому «офіційна версія» терористичних атак 11 вересня не є теорією змови
Чи вірять конснірологи у власні міфи?
Коиспірологія є вибірковою
IV. Конспірологічна політика
Придушення виступів та відвернення уваги
«Це провокація!»
Посіяти плутанину
Облудне заперечення
Продовження злочину іншими засобами
V. Заперечення конспірології: як опір стає опорою
Як жаліють конспірологію
Як заперечують конспірологію
Презумпція невинності
Вибір невідання
Конспірологи без тіні сумніву: справа Курта Зонненфельда
Коли за справу беруться експерти
Про негативний зміст слова «коиспірологія»
Рятувальна операція
VI. Глухі кути конспірології
Великих змов не Існує
Янголісти та конспірологи
Висновок
Нова зрада інтелектуалів
Пласкізм, найвища стадія конспірології
Антиконспірологія — це спортивне единоборство
Подяки
Примітки
Уривок з книги
