Книжка Семюела Гантінґтона стала однією з найвпливовіших праць політологічної та соціологічної науки. Це глобальна спроба пояснити суть світових змін і політичного розвитку другої половини XX століття.
ДЛЯ КОГО КНИЖКА
Книжкa для нaйшиpшoгo кoлa читaчiв, уcix, xтo цiкaвитьcя icтopiєю, coцioлoгiєю, пoлiтoлoгiєю.
ЧОМУ ВАРТО КУПУВАТИ ЦЮ КНИГУ
У цій книжці американський політолог аналізує, яким є взаємозв’язок між політичним та економічним розвитком, яку роль відіграють суспільні зв’язки й залученість громадян у політику, як відбувається перехід від країн третього світу до розвинених і який вплив мають політичні інституції та форми правління на процеси становлення держав.
ПРО АВТОРА
Семюел Гантінґтон (1927–2008) — політолог, консультант. Обіймав посаду директора Інституту стратегічних досліджень у Гарвардському університеті. Автор теорії зіткнення цивілізацій, присвяченій моделям конфліктів після «холодної війни».
ВІДГУКИ
Зараз важко знайти мислителів із хистом, аналітичними здібностями й амбіціями Гантінґтона, щоб написати книгу такої глибини. А тим часом нам слід порадіти, що ця класична праця залишається доступною майбутнім поколінням дослідників, які вивчають політичний розвиток.
Френсіс Фукуяма, пoлiтичний eкoнoмicт i публiциcт, пpoфecop пoлiтoлoгiї Стенфордського університету
ЦИТАТИ
Про різницю між країнами
Найважливіша відмінність між країнами полягає не в їхній формі правління, а в ступені їхньої керованості. Різниця між демократіями й диктатурами менш важлива, ніж між країнами, політичне життя яких ґрунтується на консенсусі, єдності, легітимності, організованості, ефективності і стабільності, та країнами, яким бракує зазначених характеристик.
Про витоки політичної нестабільності в світі
Політична нестабільність в Азії, Африці й Латинській Америці спричинена невиконанням однієї умови: рівний доступ до участі в політичному житті відкривався значно швидше, ніж «уміння утворювати об’єднання». Соціально-економічні зміни — урбанізація, поширення письменності й освіти, індустріалізація, розвиток ЗМІ — стимулювали зростання політичної свідомості, розширення спектра політичних вимог та активніше залучення до політичного життя широких мас населення. Ці зміни ослаблювали позиції традиційних центрів політичного авторитету і традиційних політичних інститутів, а також надзвичайно ускладнювали проблему створення нової основи для політичної спільноти та нових політичних інститутів — легітимних і водночас ефективних.
Сторінки з книги