Письменник Петро Яценко обрав цікавий підхід до постаті автора в тексті, зробивши себе частиною книжки. Отак, із першої ж сторінки читач дізнається, що Петро Яценко, інженер зі Львова, зібрав з кухонного блендера і старого планшета робота зі штучним інтелектом і назвав його Чіпкою Варениченком. Власне ці два літературні герої формують основний сюжет: інженер переповідає історію розвитку роботів, а Чіпка – слухає, перепитує, перебиває, коментує, смішить…
Поруч зі стриманим і розумним оповідачем постає дотепний і часом нетерплячий співрозмовник. Інженерові доводиться щоразу відповідати на запитання-ремарки Чіпки про його різноманітних «родичів». Виклад інформації у вигляді такого діалогу полегшує її сприйняття. До того ж, оформлення тексту нагадує спілкування в чаті, що є виграшним рішенням. Адже саме до такого віжуалу сучасні читачі звиклі з повсякдення.
Ілюстрації Марини Шутурми напрочуд вдало відтворюють не лише образи самих героїв (вражає портретна подібність інженера з самим автором), а й численні механізми, конструкції та інші роботодотичні штуки.
