Оглавление Слова і кулі
Сергій Жадан. Такі, як були. Зовсім інакші
Наталя Корнієнко. Вступне слово
Артем Чапай. Якби я не пішов у перший день, пішов би через тиждень
Дмитро Крапивенко. Говорити про втрати треба, щоб не було ілюзій, що воюють безсмертні супермени
Галина Крук. Війна як екзистенційна криза породжує дуже яскраві вияви культури
Анатолій Дністровий. Війна Росії проти України — це її останній крик у пустелі
Олексій Сінченко. Війна примушує забути все, що вчив раніше, і починати з нуля
Вікторія Амеліна. Після трагедії не потрібно слів, усі слова скочуються у вирву
Андрій Любка. Після перемоги ми станемо одним із центрів впливу нової Європи
Богдан Коломійчук. Слідом за нашими солдатами у зруйновані міста мають іти культурні діячі
Валерій Пузік. Війна — це коли кожен робить усе, що може
Петро Яценко. Серце Маріуполя однозначно живе
Ігор Мітров. Богемний поет на війні перетворюється на звичайного солдата
Ярина Чорногуз. З нами воює не Путін, Пригожин чи армія РФ, а весь російський народ
Катерина Міхаліцина. Часом наша память — найбезпечніший з усіх можливих сховків
Євгенія Подобна. Росія мітко показала, що налаштована на наше тотальне знищення
Максим Кривцов. Я мав жахливу мрію — ходити по Києву з автоматом
Максим Скубенко. На передку відкриваються істини, про які раніше не думав
Тетяна Огаркова та Володимир Єрмоленко. Урок першого року великої війни — це урок сили
Павло Стех. Війна змушує перемкнутися на чорно-білу оптику
Сергій Шебеліст. Своїм спротивом Україна нагадує Заходу про його ціннісні основи
Павло Вишебаба. Ця війна — це боротьба за існування нашої держави
Дмитро Лазуткін. V Криму треба писати нашу історію культури
Леся Ганжа. Цілком імовірно, що нам доведеться звикати до нового світу, де війна завжди буде фоном нашого життя
Федір Шандор. Імперії тримаються на глиняних ногах. Якщо вбити їхню головну ідею -вони впадуть
Олександр Михед. Думка, що справедливість не настане тримає мене і дає лють працювати
Уривок з книги
