| Автор | Владимир Станчишин |
| Издательство | Віхола |
| Cтраниц | 176 |
| Год | 2020 |
| ISBN | 978-617-7960-02-6 |
| Обложка | мягкая |
| Язык | Украинский |
| Формат | 84х108/32 (130х200 мм.) |
| Эксперты рекомендуют |
Олена Склярова |
Уривок з книги
Маленька, але змістовна книга, яка дуже добре вписується у бібліотеку сучасного українця, який живе в реаліях війни. Автор не дистанціюється від читача, а навпаки каже, що «усі ми тривожні» і це нормально. Володимир Станчишин доступно розповідає про тривогу, розлади, соціальну фобію, ОКР, ПСТР та депресію, а також вчить нас жити з тривогою, а не бігти від неї.
У кожному з семи розділів наведені життєві приклади, які покращують розуміння теоретичного матеріалу, а також додають відчуття, що «я не один». Інформація сприймається легко, адже поряд із серйозними речами автор не забуває жартувати і розряджати обстановку. Книга допоможе розібратись з думками та полегшити своє життя.
Будьте уважні, якщо у вас є ознаки тривоги. Ця книга її суттєво піднімає. Весь текст поданий конспективно, доступно, як підручник, що описує різноманітність проблем людей і шляхи виходу з криз. Читач до кінця книжки набирається довіри до автора. Проте в кінці є поданий лист з життя. Це і є той фрагмент, що розганяє тривогу, і залишає вас без відповіді. Дуже виглядає на типовий маркетинговий хід, а не бажання допомогти людям. Я сходив в гори, почитав книгу Зелінського Андрія «Соняхи. Духовність на час війни». Це змогло відновити зранене серце і віру в добрі наміри людей.
