Навіть через тридцять років загадка на ім’я Жак Лакан залишається нерозгаданою. Попри сотні присвячених йому праць та кілька десятиліть досліджень його спадщини, ми приречені й далі ставити собі питання щодо цієї людини та її думки. Про що так направду говорив Лакан? Про психоаналіз? Очевидно. Про філософію? Так, у певному сенсі. Про сучасну літературу, про авантюру мови? Безперечно. Про суб’єктивну драматургію? І про неї також. А про що іще? Хіба не приховує він у собі й далі якийсь незбагненний залишок? Лакан був, є й залишиться загадкою, автором, якого неможливо повністю каталогізувати та розшифрувати. Внутрішньо притаманна йому множинність не припиняє невблаганно нас бентежити, вчора як, власне, й сьогодні.
Видання «Жак Лакан: сучасність минулого», вперше опубліковане французьким видавництвом Seuil у 2012 році, містить два розлогі діалоги відомої французької інтелектуалки й історикині психоаналізу Елізабет Рудінеско та знаменитого філософа Алена Бадью про Жака Лакана — психоаналітика, мислителя, вчителя та людину — яку вони добре знали за життя.
Уривок з книги
