В комплект входят книги:
Приреченість: політика і катастрофи
Площі та вежі. Соціальні звязки від масонів до фейсбуку
Еволюція грошей. Фінансова історія світу
Цивілізація. Як Захід став успішним
(Цена комплекта ниже суммы цены каждой из книг отдельно)
Цивілізація. Як Захід став успішним
Ніл Ферґюсон зауважує: «Ще на початку XV століття сама лише думка про те, що наступні п’ять століть Захід буде домінувати над рештою світу, здалася б дуже дивною. А втім, це сталося».
І нині могутність Заходу вражає навіть найбагатшу уяву... То чому ж так трапилося? Чому Європа, що на 1500-й рік поступалася Сходу за багатьма показниками — економічними, технологічними, демографічними, — зуміла різко рвонути уперед і досягти безперечного світового панування? Які складові успіху західної цивілізації? Саме ці дражливі питання украй сміливо, часом навіть зухвало, а проте надзвичайно захопливо висвітлює Ніл Ферґюсон.
Еволюція грошей. Фінансова історія світу
Фінансова неосвіченість шкодить не менше за природні катастрофи, хоча багато людей і досі мало знають про гроші. Чим вони є? Що роблять банки? Яка різниця між акціями й облігаціями? Навіщо купувати страхові поліси чи нерухомість? У книжці висвітлено основні фінансові поняття та концепції, розтлумачено причини останньої потужної світової економічної кризи. Ніл Ферґюсон розповідає про еволюцію грошей і досліджує світову фінансову історію від її витоків у давній Месопотамії до останньої цифрової трансформації, а також її вплив на позиції західних країн.
Площі та вежі. Соціальні звязки від масонів до фейсбуку
Традиційний опис історичних процесів подає історію людства як ієрархічну структуру, вершина якої — правителі у високих вежах. За цією концепцією, зміни відбулися із приходом технологій, які поставили на перше місце мережеве суспільство. Історик Ніл Ферґюсон переконує: мережі — не новий феномен нашого часу. Інтернет лише пришвидшив і підсилив їхню роль, ставши новим варіантом утілення громадських площ.
Приреченість: політика і
катастрофи
Що спільного між початком коронавірусу й Чорнобильською катастрофою?
Вони почалися з брехні. У 1986 році радянська влада приховала
серйозність небезпеки, а на початку 2020-го те саме зробили китайці. Як
це вплинуло на людство? «Сірий носоріг» став
«чорним лебедем». Але ця книжка — не
чергова спроба знайти винного. Вона про значно більше і глибше: як
виникають лиха, чи можна їх передбачити, що робити, коли небезпека стає
неминучою. Чому Тайваню й Південній Кореї вдалося, а США і Британії
— не зовсім? Як нашкодила одночасна
«інфодемія» фейкових новин і теорій змови? Чому
катастрофа оголює суспільні проблеми й робить одні суспільства
крихкими, а інші — навпаки сильнішими? Як подано апокаліпсис
у різних релігіях і чи варто його боятися? Про це та інше розповідає
відомий історик.
