У комплект входять книги:
Приреченість: політика і катастрофи
Площі та вежі. Соціальні звязки від масонів до фейсбуку
Еволюція грошей. Фінансова історія світу
Цивілізація. Як Захід став успішним
(Ціна комплекту нижче суми ціни кожної з книг окремо)
Цивілізація. Як Захід став успішним
Ніл Ферґюсон зауважує: «Ще на початку XV століття сама лише думка про те, що наступні п’ять століть Захід буде домінувати над рештою світу, здалася б дуже дивною. А втім, це сталося».
І нині могутність Заходу вражає навіть найбагатшу уяву... То чому ж так трапилося? Чому Європа, що на 1500-й рік поступалася Сходу за багатьма показниками — економічними, технологічними, демографічними, — зуміла різко рвонути уперед і досягти безперечного світового панування? Які складові успіху західної цивілізації? Саме ці дражливі питання украй сміливо, часом навіть зухвало, а проте надзвичайно захопливо висвітлює Ніл Ферґюсон.
Еволюція грошей. Фінансова історія світу
Фінансова неосвіченість шкодить не менше за природні катастрофи, хоча багато людей і досі мало знають про гроші. Чим вони є? Що роблять банки? Яка різниця між акціями й облігаціями? Навіщо купувати страхові поліси чи нерухомість? У книжці висвітлено основні фінансові поняття та концепції, розтлумачено причини останньої потужної світової економічної кризи. Ніл Ферґюсон розповідає про еволюцію грошей і досліджує світову фінансову історію від її витоків у давній Месопотамії до останньої цифрової трансформації, а також її вплив на позиції західних країн.
Площі та вежі. Соціальні звязки від масонів до фейсбуку
Традиційний опис історичних процесів подає історію людства як ієрархічну структуру, вершина якої — правителі у високих вежах. За цією концепцією, зміни відбулися із приходом технологій, які поставили на перше місце мережеве суспільство. Історик Ніл Ферґюсон переконує: мережі — не новий феномен нашого часу. Інтернет лише пришвидшив і підсилив їхню роль, ставши новим варіантом утілення громадських площ.
Приреченість: політика і
катастрофи
Що спільного між початком коронавірусу й Чорнобильською катастрофою?
Вони почалися з брехні. У 1986 році радянська влада приховала
серйозність небезпеки, а на початку 2020-го те саме зробили китайці. Як
це вплинуло на людство? «Сірий носоріг» став
«чорним лебедем». Але ця книжка — не
чергова спроба знайти винного. Вона про значно більше і глибше: як
виникають лиха, чи можна їх передбачити, що робити, коли небезпека стає
неминучою. Чому Тайваню й Південній Кореї вдалося, а США і Британії
— не зовсім? Як нашкодила одночасна
«інфодемія» фейкових новин і теорій змови? Чому
катастрофа оголює суспільні проблеми й робить одні суспільства
крихкими, а інші — навпаки сильнішими? Як подано апокаліпсис
у різних релігіях і чи варто його боятися? Про це та інше розповідає
відомий історик.
