В комплект входят книги:
Фрукти проти овочів
Коли я нарешті висплюся? Як засинати і прокидатися із задоволенням
Хімія повсякдення. Від шампуню і прального порошка до смаженої картоплі
Пташина історія: скандали, інтриги і мистецтво виживання
Слідуй за розбитим черепом: історія еволюції скелету
Рослини-прибульці. Як борщівник та амброзія захоплюють Землю
(Цена комплекта ниже суммы цены каждой из книг отдельно)
"Фрукти проти овочів"
Перці й помідори — не овочі. Гречка — горішок. Вишня — не ягода.
Усе своє життя, успішно проігнорувавши ботаніку, ми керуємося лише одним простим (і хибним) правилом: солодке — фрукт, а все решта — овочі. Насправді це так не працює. У книжці «Фрукти проти овочів» ботанік, музейник та автор блогу «Довколаботаніка» Олексій Коваленко розповість справжню історію продуктів, які ми щодня бачимо на кухні та в супермаркеті, а ще навчить відрізняти овоч від фрукта, горіх — від горішка, а кавун — від ягоди. У книжці Олексій пояснить, хто намагався лікувати огірками безпліддя та укуси скорпіонів, як салату приписали здібності впливати на чоловічу потенцію, звідки примандрував до нас буряк та як приготувати каштани в домашніх умовах і не рознести квартиру на шматки.
Перед вами — не збірник рецептів і навіть не підручник з ботаніки, книжка Олексія Коваленка — це реальна та дотепна історія найзвичайнісіньких овочів і фруктів: від особливостей їхньої ДНК та селекції до найдивніших міфів і кулінарних лайфхаків.
"Коли я нарешті висплюся? Як засинати і прокидатися із задоволенням"
Коли я нарешті висплюся? Це питання ми ставимо собі роками, переконуючи самих себе в тому, що ось уже незабаром (після школи/іспитів/роботи/на старості) налагодимо цей процес. Переконуємо себе так, наче в цьому є щось складне, а у нас — необмежений запас часу.
Погані і гарні новини водночас: часу в нас мало, але, на щастя, у наших біологічних ритмах немає жодної магії. Сон і біологічний годинник, за яким ми живемо, — хай які складні в роботі механізми, та все ж їх можна налаштувати. Достатньо лише зрозуміти, як усе це працює.
Саме ці процеси у книжці “Коли я нарешті висплюся? Як засинати і прокидатися із задоволенням” пояснюють біологині Ольга Маслова та Ніка Бєльська. Авторки описують, як працюють біологічний годинник і циркадні ритми, що таке хронотипи, як налагодити режим сну в дорослих і дітей та чи варто спати вдень. Чому не варто змушувати сов вставати о п’ятій та навіщо жайворонки підриваються з першим промінням сонця? Як побороти джетлаг, чому на ніч хочеться з’їсти тортик і навіщо вам у спальні суцільна темрява? Про все це розповідають Ольга та Ніка, які не лише розвіюють міфи, а й за допомогою практичних вправ показують, як зробити так, щоб усі ми нарешті таки виспалися.
"Хімія повсякдення. Від шампуню і прального порошка до смаженої картоплі"
Наше повсякденне життя — суцільна хімія. У ванній, на кухні, в автівці, аптечці й навіть на природі. За найпростішими речами — від прянощів до антисептика — стоїть складна формула і щонайменше кілька хімічних сполук зі страшними назвами, які взаємодіють між собою у той чи інший спосіб (незрозумілий для нас зазвичай).
У книжці хімік-токсиколог Володимир Саркісян пояснює, як на хімічному рівні функціонують речі та явища, з якими ми стикаємося щодня, — приготування їжі, прибирання та прання, купівля ліків, ожеледь на дорогах. Тут не лише формули та схеми, а й цілком буденні та практичні приклади.
Коли потрібно посолити смажену картоплю та чому гомеопат не зможе нікого отруїти (як і вилікувати)? За яким принципом працюють марихуана, пестициди і шампунь? Звідки взялися мило, антисептик та чи існують чудодійні креми «все в одному»? Про все це розповідає Володимир Саркісян, пояснюючи принцип дії простих сполук і речовин, ділячись при цьому кулінарними лайфхаками та історіями від Плінія, Дюма та Агати Крісті.
"Пташина історія: скандали, інтриги і мистецтво виживання"
Наталя Атамась — орнітологиня, кандидатка біологічних наук та популяризаторка науки. Займається гніздовою біологією та екологією водних птахів. Поза наукою багато років займалася природоохороною, реформуванням наукової системи України, екопрограмою великого музичного фестивалю, волонтерством для онкохворих дітей. Була одним з організаторів всеукраїнської ініціативи «Дні науки» та «Міжнародного дня рослин». У 2017 році стала українським тьютором курсів бьордвочінгу (аматорського спостереження за птахами) від Nord University, спікером TEDx Kiyv і мамою. Займається популяризацією науки та птахів на фейсбуці, офлайні і взагалі всюди. Веде блог про птахів на шпальтах науковопопулярного журналу «Куншт», пише для різних українських видань.
У книзі Наталя розповість про птахів (як знайомих нам із повсякденного життя, так і більш екзотичних), а ще вона розкаже про те, наскільки поведінка птахів схожа на людську (чи то навпаки — наші звички нагадують пташині). Розкажемо ми у книзі про те, як птахи залицяються та обирають пару, як будують гнізда та обирають, хто в домі господар. Наталя пояснить, чому в пташиному царстві існують гареми та подружні зради, а ще розкаже про те, як птахи турбуються про власну малечу та як її навчають. Книгу буде проілюстровано фотографіями ветерана АТО, тренера з фрі-файту та бьордвочера Валерія Чоботаря.
"Рослини-прибульці. Як борщівник та амброзія захоплюють Землю"
Вони легко долають простір та час. Під натиском їхніх армій падають цілі континенти. Вони зелені. Вони посеред нас. Вони прибульці.
Беззахисна на перший погляд лобода чи волошка може виявитися ще тим загарбником. І вже за якийсь час ви просто не впізнаєте ані свій садочок, ані поле у бабусиному селі. Тендітні рослинки прориваються навіть через асфальт та захоплюють усе на своєму шляху, не надто дбаючи про те, що росло на цій території до них. Одна мить і доведеться шукати в бюджеті зайвий мільярд, щоб нівелювати завдану шкоду.
Як північноамериканський клен захопив Україну? Чому не варто забігати в зарості борщівника голяка? Чим небезпечна водяна чума, що у квіткових магазинах маскується під мімозу та ромашки та який вид може зруйнувати фундамент вашого будинку? Особливості таких рослин-загарбників та механізми боротьби з ними, включаючи приготування їжі, у своїй новій книжці описує ботанік Олексій Коваленко.
"Слідуй за розбитим черепом: історія еволюції скелету"
Леонід працює в палеонтологічному відділі Національного науково-природничого музею НАН України. За освітою — біолог, власник диплома доктора біологічних наук. Утім коло його наукових інтересів виходить за межі біології. У тиші музейного кабінету, досліджуючи рештки викопних птахів, він знаходить точки дотику з екологією, археологією, етнобіологією та кліматологією. Інший напрямок діяльності — популяризація науки.
Леонід веде блог Стромата, назва якого перекладається як “ковдра з клаптиків”, адже на сторінках блогу “по клаптику” він занотовує все те, що зацікавило. Зв’язок блогу з науковими інтересами двобічний: спершу наукові вподобання автора визначали тематику Стромати, але згодом почали траплялися випадки, коли блог формував інтерес науковця. Леонід також займався викладацькою діяльністю, впродовж 12 років був членом журі та автором завдань Всеукраїнської олімпіади з біології, а тепер викладає в школі Майбутні - IWonder. З поміж книжок, які найбільше вплинули на Леоніда переважають німецькі мислителі: Кант, Юнг, Віттгенштайн та Фромм. Та найбільш істотним є вплив Ґете, з поміж численних інтересів якого була анатомія. Погляди Ґете щодо анатомії та еволюції значною мірою вплинули і на книгу Леоніда, яку ми готуємо до друку в 2021 році.
Книжка описує те, що є в кожного з нас, — скелет. На сторінках розгортається цілісна історія перетворень, у результаті якої з першообразів кісток формується скелет. Для кожної кісточки простежено еволюційний шлях — від риб до людини. Не стали винятком і ті кістки, які лише зрідка трапляються в окремих людей — “кістка інків” та центральна кістка кисті. У своїй книжці Леонід також описує, чим зумовлені еволюційні перетворення, які переваги та обмеження надає скелет різним тваринам.
