Оглавление Лідери, що змінили світ
Передмова до книги, яку варто читати не тільки політикам: Степан Віднянський
Томаш-Ґарріґ Масарик: «Нова Людина» у «новій Європі»
Юзеф Пілсудський: Начальник, який створив собі державу
Карл Маннергейм: маршал, який переміг сталіна
Мустафа-Кемаль Ататюрк: Демократ-диктатор
Едуард Бенеш: Президент, який двічі втратив республіку
Франсіско Франко: Непереможний генералісимус
Йосип Броз Тіто: Фундатор «Іншого» Соціалізму
Махатма Ґанді: Босоногий переможець імперії
Давид Бен-Ґуріон: Ідеаліст, який втілив свою «божевільну» мрію в життя
Конрад Аденауер: Батько нової Німеччини
Цзян Цзінґо: Заворгвідділом Свердловської міськради, який очолив антирадянський режим
Людвіґ Ергард: Будівничий соціальної ринкової економіки
Урго-Калева Кекконен: Селянин, що змусив чорта крутити жорна свого млина
Янош Кадар: Творець «гуляш-комунізму»
Ґолда Меїр: Киянка, яка стала міфом
Алєксєй Косигін: Нереалізована альтернатива застою
Лі Куан Ю: Лідер, який на маленькому острові створив велику націю
Александер Дубчек: Партійний функціонер, який спробував дати соціалізму «людське обличчя»
Віллі Брандт: Політик, який став великим... схиливши коліна
Авґусто Піночет: Генерал, який одягнув на націю «залізні штани»
Заїд Бін Султан Аль Нахаян: Монарх, який став президентом квітучої федерації
Марґарет Тетчер: «Залізна леді», яка створила свій власний «изм»
Джіммі Картер: Християнин, який спростував аксіому: «політика та мораль — то несумісні речі»
Іван-Павло Великий: Пастир, який навчив свою паству не боятися
Рональд Рейґан: Переможець у холодній війні
Хуан-Карлос І: Король, який зруйнував «батьківську» диктатуру
Вацлав Гавел: ІНТЕЛЕКТУАЛ, ЯКИЙ ПОКОНАВ АБСУРДИСТАН
Лех Валенса: Робітник, який переміг червоного дракона
Гельмут Коль: Реставратор німецької єдності
Нельсон Мандела: Людина, яка поєднала чорне з білим
Основна використана література