«І на мить не хотів би повернутися у своє дитинство» — часто казав Григір Тютюнник про своє життя. Однак повертався туди знову й знову, складаючи у своїх творах пазл з (авто)біографій маленьких персонажів, на долю яких випали тяжкі випробування: війна, радянський тоталітаризм, злидні, насильство…
Повісті, новели й оповідання Григора Тютюнника зосереджені на розкритті внутрішнього світу людини — дитини, юнака, молодої жінки — з усіма переживаннями й трагічними фаталістичними нотками. Цей світ такий крихкий і вразливий на тлі невблаганно жорстокого виру воєнного та післявоєнного життя, а біль, який несуть у своїх серцях юні персонажі, залишається з читачем надовго.
Уривок з книги
