Завтра Еліс Стерн має виповнитися сорок. Вона думає про свій самодостатній спосіб життя, про те, як їй подобається мешкати в Нью-Йорку, про хорошу роботу і про міцну дружбу з найкращою приятелькою Сем. Вона щаслива, чи не так?
Напередодні сорокаріччя Еліс тихо сидить біля лікарняного ліжка батька, якому відведено кілька останніх днів, і намагається зрозуміти, чи насправді була щаслива, а чи просто змирилася з плином життя. Вона відчуває, що їй чогось бракує. А вранці Еліс прокидається… у своєму шістнадцятирічному тілі. Її зустрічає сорокарічний батько. Еліс випадає шанс провести з ним час і зміцнити стосунки.
Уривок з книги
