Травам не можна помирати - Степан Процюк: купить книгу в kniga.biz.ua (арт. 2100022001)
kniga.biz.ua

Травам не можна помирати

Код: 2100022001
Купить Травам не можна помирати Степан Процюк
Книга снята с продажи
В желаемые
Доставка
БЕСПЛАТНАЯ при стоимости заказа от 990 грн
50 грн Укрпочта на отделение
70 грн Новая Почта на отделение/почтомат
95 грн доставка курьером
Подробнее

Оплата
Наличными или на терминал при получении, Безналичными, Visa/MasterCard
Автор Степан Процюк
Издательство Наш Формат
Cтраниц 208
Год 2023
ISBN 978-617-8120-40-5
Обложка твердая
Язык Украинский
Формат 60х90/16 (145х215 мм.)

О книге Травам не можна помирати

А що оберете ви: боротися проти системи чи стати одним із її безмовних гвинтиків?
 
ПРО КНИЖКУ
Київ 1970-х років… Уже й Сталіна немає, та українська нація вкотре на межі свого існування. Насамперед мовного, а «мова — це домівка буття». Перед нами постають долі «отруєних» радянським режимом людей: тих, хто пристосовується, пише оди вождям, співпрацює з кагебістами і не хоче «жертвувати граминкою свого спокою та відром олів’є». Очима дуже різних героїв роману бачимо Україну, у якій не можна бути українцем: або співпраця, або діагноз і психлікарня. Методи й практики, до яких вдавався радянський режим, нищачи людську особистість, напрочуд різноманітні. Але й на тлі усього цього проростає паросток кохання. Бо ж «трави мусять проростати навіть крізь асфальт».
 
ДЛЯ КОГО КНИЖКА
Для широкого кола читачів, усіх поціновувачів вітчизняної художньої літератури, зокрема жанрів історичного та соціально-психологічного роману.
 
ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА
Ця книжка — для повного занурення в 1970-ті роки радянської доби в Україні — період тихого та підступного придушення української мови й культури. У романі висвітлено письменницький дисидентський рух і співпрацю авторів із владою, а також протистояння нечисленних інакодумців із радянським режимом. Читачам відкриється, як еволюціонували методи КДБ щодо боротьби з ворогами народу: від розстрілів до репресивної психіатрії. Роман спонукає до роздумів, які уроки історії ми не засвоїли тоді, і що з тих часів впливає на українців й понині.
 
За мотивами роману знято короткометражний фільм «70-ті».
 
ПРО АВТОРА
Степан Процюк — сучасний український письменник, лауреат багатьох літературних премій. Автор понад 30 книжок для дорослих і дітей, які вийшли накладом більше 100 тисяч примірників, за що удостоєний відзнаки «Золотий письменник України». Його твори перекладені кількома мовами. Веде ютуб-канал «Письменник про письменників», член ПЕН-клубу.
 
ВІДГУКИ
Найтемніше перед світанком… Роман Степана Процюка «Травам не можна помирати» розповідає про, мабуть, чи не найтемніший час в історії України — 70-ті роки. Усі, наче Петро, відрікалися від Батьківщини тричі й навіть більше, русифікувалися, мімікрували і славили Брежнєва. А жменьку нескорених чекали тюрма або примусове лікування від їхнього українства у психіатричних клініках. Важка, однак дуже потрібна саме сьогодні книжка. 
Олег Криштопа, письменник, автор блогу «Історія для дорослих»
 
Степан Процюк — письменник, який ніколи не використовує у своїй письменницькій палітрі напівтони, він обирає для своєї густої, як живиця, прози лише насичені барви, поєднуючи їх між собою широкими мазками в контрастних композиціях. Його книжки примушують читача хвилюватися, переживати, обурюватися, відчувати огиду і страх, але ніколи не залишатися байдужими.
 
«Травам не можна помирати» — роман про трагедію української інтелігенції 1970-х, що «мала нещастя народитися в радянській У», а також про «ялове українство». Перед очима читача постає український радянський літературний паноптикум, з обділеними і не обділеними увагою письменниками, у «маскувальних халатах» і без, із поетами Крилатим, Крислатим, із сільським учителем-грішником і віршувальником-графоманом. Поряд із ними — розлюблені дружини і коханки-агентки від КДБ, яке не спускає з них пильного ока. Є в романі й ті, хто став в’язнями радянських таборів і пацієнтами психіатричних лікарень із діагнозом «шизоїд з гострими психопатичними ускладненнями на ґрунті маячної ідеї української мови».
 
Усі ці персонажі опинилися віч-на-віч з імперською машиною, яка готова щомиті їх роздушити. Але, як пише Степан Процюк, «трави мусять проростати навіть крізь асфальт», і в цьому велика мудрість історії. 
Марина Гримич, письменниця, кандидатка філологічних і докторка історичних наук, членкиня Спілки письменників України, Національної спілки краєзнавців та ПЕН-клубу. Засновниця і директорка видавництва «Дуліби»
 
ЦИТАТИ
Лампочка світила безжалісно. Вона заглядала в очі, продовжуючи лікарські діагнози:
 
— У вас, молодой человек, как я вижу, острый психоз на почве украинского языка.
 
Світло заповзало в душу, обпалюючи її якимось неприродним і несправедливим вогнем. Максим згадував, як через стіл нахилявся до нього слідчий і то шепотів, то переходив на вереск:
 
— Лучше бы ты воровал, чем йобнулся на мове!
 
Після двадцять другого травня Максима через кілька днів затримали… на вулиці. Посадили на Володимирську, звинувачуючи в антирадянській агітації та пропаганді. З ним працювало кілька слідчих, наче хтось один втомлювався від такого страшного ворога, що їсть радянських дітей і запиває обіди та вечері кров’ю будівників комунізму.
 
Другий слідчий завантажував теоретично, практично не дивлячись на хлопця:
 
— Русифікація — це найпідліша вигадка ворожої пропаганди. А ви, Томіленко, клюнули на гачок ідеологічних диверсантів! Де ви бачите утиски української мови?
 
Максимові хотілося плюнути в це підле, вже з ознаками першої розгодованості, лице:
 
— Всюди! Чуєте, всюди! Вийдіть на будь-яку київську вулицю! Де ви почуєте українську? Де?
 
Слідчий скрушно хитав головою, граючи і граючись, щоправда, не переходячи на російську, як інші:
 
— Це добровільний вибір радянських громадян, Томіленко, розумієте? Доб-ро-віль-ний!
 
— Який же ж він добровільний? — Максим спершу ще сперечався, будучи недосвіченим і наївним. — Усе робиться для русифікації! Причім так підло і низько, під маскою «добровільного» вибору в тім числі!
 
Слідчий спокійно вислухавши Максимові волання у пустелю, натискав на інші гачки:
 
— Максиме, ви розумний хлопець. Вам треба вчитися. Українській мові нічого не загрожує. А вам загрожує в’язниця. Де ті, що вас підбурювали? Де вони тепер, а де ви? А-я-яй! До речі, хто вони? Назвіть їхні прізвища.
 
Максим мовчав.
 
Сказали, треба покласти на експертизу у психіатричну лікарню імені Павлова. Там спеціалісти, сказали, встановлять тобі діагноз, хоча нашим психологам здається, що в тебе, хлопче, гострий психоз на ґрунті української мови.
 
…люди втікають у мушлю особистого, щоб не відчувати суспільних маразмів, не слухати варнякання броватого володаря всіх можливих та неможливих нагород, не відсахуватися від козацько-комсомольського пафосу Петра Шелеста, що є намісником ленінського раю в Україні. А тоді... так усе відбулося швидко, що він не встиг і обдумати... те, що трапилося, вже трапилося... 


pdf Уривок з книги


Добавить свой отзыв о книге
Оставить свой отзыв:

Рекомендуем

Я, “Побєда” і Берлін ...
Кузьма Скрябин
Синя тюрма. Blue lock. Том 4 ...
Мунеюки Канеширо
Казки. Вовки. Книга 8 ...
Билл Уиллингем
Отруйний плющ. Книга 1. Непорочне к ...
Гвендолин Уиллоу Уилсон
Диво-жінка. Історія: Амазонки ...
Келли Сью Деконник

Книги автора/издательства

Комплект книг "Книги, які випе ...
Джим Коллинз, Джерри Поррас, Нассим Талеб
Американська мрія ...
Петр Сандуляк
Комплект книг про акторів ...
Арнольд Шварценеггер, Мэттью Перри, Марк Мэнсон, Уилл Смит, Мэттью Макконахи
Я поруч. Як залученість у життя дит ...
Дэниел Сигел, Тина Брайсон

Сегодня купили