Із селян у французи: творення модерної нації

Франція досягла національної єдності набагато пізніше, ніж вважається. Сто років і більше після революції мільйони селян жили ніби у позачасовому світі, їхнє існування мало чим відрізнялося від існування попередніх поколінь.

Автор цього жвавого, часто дотепного та провокаційного дослідження простежує, як Франція пережила справжню цивілізаційну кризу в перші роки Французької Республіки, коли традиційні погляди та практики руйнувалися під впливом сил модернізації. Місцеві дороги та залізниці були вирішальними факторами, завдяки яким віддалені та важкодоступні регіони легко контактували з ринками та головними центрами сучасного світу. Продукція промисловості робила багато селянських навичок марними, а шкільна система, що поширювалася, навчала не лише мові панівної культури, але й її цінностям, в тому числі патріотизму. До 1914 року Франція нарешті фактично стала La Patrie, як вона так довго називалася.

Уривок з книги