Альберт-Ласло Барабасі - угорсько-американський фізик румунського походження. Відомий своїми дослідженнями у галузі теорії мереж.
Є колишнім професором Еміля Т. Хофманна в Університеті Нотр-Дам. Заслужений професор та директор Центру складних мережевих досліджень Північно-Східного університету, член Центру біології ракових систем (CCSB) Інституту раку Фарбера (Гарвардський університет), запрошений професор до Центру мережевих наук Центрально-Європейського університету.
У 1999 році запропонував концепцію безмасштабних мереж і модель Барабасі — Альберт для пояснення їхнього поширення в природних, технологічних та соціальних системах. Є засновником та президентом Товариства мережевих наук, яке з 2006 року проводить щорічну конференцію NetSci.
Барабасі народився у Румунії, але у віці 22 років разом із батьком емігрував до Угорщини. Він отримав ступінь магістра теоретичної фізики в Будапештському університеті, після цього вступив до університету Бостона, де отримав ступінь доктора філософії.
Після річного стажування в дослідному центрі IBM вступив до факультету Університету Нотр-Дам (1995). 2000 року, у віці 32 років, став професором фізики Еміля Т. Хофмана, став наймолодшим професором в історії цього звання. У 2004 році заснував Центр дослідження складних мереж (Center for Complex Network Research).
У 2005-06 роках був запрошеним професором у Гарвардському університеті. Восени 2007 року залишив університет Нотр-Дам, щоб зайняти місце заслуженого професора (Distinguished Professor) та директора Центру мережевих наук Північно-Східного університету. Крім того, співпрацював із медичним факультетом Гарвардської медичної школи.
Барабасі зробив великий внесок у розвиток науки про мережі та статистичної фізики складних систем. Впровадив концепцію безмасштабної мережі. У 1999 році зробив повідомлення про безмасштабну природу світової павутини, і в тому ж році спільно з Реко Альберт запропонував модель Барабасі - Альберт. Згодом Барабасі показав, що безмасштабність проявляється також і в біологічних системах, а саме у метаболічних мережах та мережах міжбілкової взаємодії. У статті 2001 року у співавторстві з Реко Альберт і Хавун Чжон продемонстрував уразливість безмасштабних мереж, показавши, що такі мережі стійкі до випадкових збоїв, але вразливі до атак.
Внесок Барабасі в мережеву біологію та мережеву медицину включає концепцію хвороботворної мережі або мережі хвороб, що показує, як хвороби зв'язуються один з одним через загальні гени.
