Юрій Іздрик — український поет, прозаїк. Відомий поєднанням візуального, музичного та словесного мистецтва. Учасник проекту DrumТИатр. Лауреат премії Книга року BBC-2009 за збірку прози ТАКЕ.
Закінчив Львівський політехнічний університет (1984). Працював на заводі, в науково-дослідному інституті. З кінця 1980-х став активним учасником культурного життя як літератор, видавець, художник та музикант. Живе в Калуші.
Дебютував заснуванням літературно-мистецького журналу Четвер (1989), де були опубліковані одні з перших його оповідань та віршів.
Тираж першого роману Воццек (1997) розійшовся за тиждень та став одним з найпомітніших у літпроцесі 90-х.
Творчий доробок автора: повість Острів КРК (1994), романи Воццек та Подвійний Леон (2000), роман у новелах АМтм. Як досягти безсмертя в домашніх умовах (2004), Номінація. Уся проза Іздрика (2016), Флешка. Дефрагментація (2009); поетичні видання: Мертвий щоденник, Ю, Після прози (2013), Ab out (2014), Календар любові (2015), Папіроси (2017), Ліниві і ніжні (2018), Меланхолії (2019), арт-бук Undewor(l)d (2011).
Співперекладач книги Чеслава Мілоша Родинна Європа українською.
