Володимир Павлович Горбулін — радянський і український політик, вчений, державний діяч.
Народився 17 січня 1939 року в місті Запоріжжя (УРСР).
У 1962 році закінчив Дніпропетровський держуніверситет (фізико-технічний факультет, спеціальність: «Летючі апарати», кваліфікація: «Інженер-механік»).
Кар’єра.
У 1962–1977 рр. Володимир Горбулін працював у КБ Південне (Дніпро), безпосередній учасник розробки стратегічних ракетних систем і космічних апаратів серії «Космос».
У 1977–1990 рр. працював в апараті ЦК Компартії України, з 1980 р — завідувач сектору ракетно-технічної та авіаційної техніки. Брав участь в організації та координації робіт за всіма програмами створення ракетно-космічної та авіаційної техніки в Україні.
З 1990 р. — завідувач підвідділу оборонного комплексу, зв’язку та машинобудування Кабінету міністрів України.
З 1992 р. — генеральний директор Національного космічного агентства України. Керівник розробки й безпосередній учасник створення та втілення першої Національної космічної програми України (1992–1994 рр.). Член Міжнародної академії астронавтики.
Із серпня 1994 року — секретар Ради національної безпеки під керівництвом президента України, з жовтня 1994 року — радник президента України з питань національної безпеки.
Із серпня 1996 до листопаду 1999 року — секретар Ради національної безпеки й оборони України. Один з авторів Концепції національної безпеки й оборони України, Державної програми будівництва та розвитку Збройних сил України та інших провідних документів стратегії будівництва та розвитку держави.
До листопада 1999 г. Володимир Горбулін очолював Державну міжвідомчу комісію з питань співробітництва з НАТО, був співголовою Консультаційного комітету під керівництвом президентів України та Польщі, співголовою секретаріату Комісії Кучма — Гор.
У 2000–2001 рр. очолював Міжвідомчу комісію з питань врегулювання політичного конфлікту в придністровському регіоні республіки Молдова.
З листопада 2000 року до грудня 2002 року Володимира Горбулін був заступником голови Урядового комітету з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності.
Володимир Горбулін першим головним редактором науково-практичного журналу «Стратегічна панорама».
З листопада 1999 року — радник президента України.
З липня 2000 р. до грудня 2002 р. — голова Державної комісії з питань оборонно-промислового комплексу України. Керівник і учасник розробки Державної програми розвитку озброєння та військової техніки й Концепції структурної перебудови оборонно-промислового комплексу України.
З листопада 2000-го — член президії Комітету з Державних премій України в галузі науки й техніки.
З грудня 2002 р. — помічник президента України з питань національної безпеки.
У січні 2003 р. Володимир Горбулін створив відповідно указу президента Національний центр із питань євроатлантичної інтеграції України, роботу якого очолює на громадських засадах.
З березня 2003 р. по січень 2005 р. — заступник голови Державної комісії з питань реформування та розвитку Збройних сил України, безпосередній учасник розробки Стратегічного оборонного бюлетеня України на період до 2015 року, Військової доктрини України (червень 2004 р) і Закону "Про основи національної безпеки України «(червень 2003 року).
З грудня 2003 року — організатор і директор на громадських засадах Інституту проблем національної безпеки й оборони України.
З 24 травня 2006-го — в.о. секретаря Ради національної безпеки й оборони України.
З 19 квітня 2014 року — позаштатний радник і. о. президента України Олександра Турчинова.
З 26 червня по серпень 2014 року — радник президента України Петра Порошенка. Потім указом президента призначений директором Національного інституту стратегічних досліджень є за сумісництвом радником президента України.
30 липня 2018 року президент Петро Порошенко звільнив академіка Горбуліна з посади директора Національного інституту стратегічних досліджень «у зв’язку з переходом на роботу в Національну академію наук України».
Регалії.
Лауреат Державної премії України в галузі науки й техніки (2002), Лауреат Державної премії СРСР у галузі науки й техніки (1990), Лауреат премії ім. М. К. Янгеля (1988).
Володимир Горбулін нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1976, 1982), Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (1997) і IV ступеня (2004), медалями. Має нагороди інших країн.
Заслужений машинобудівник України (1994).
