Технології та підвищення рівня освіти дали людям більше інформації, ніж будь-коли раніше. Ці соціальні вигоди, однак, також сприяли зростанню нарцисичного та хибного інтелектуального егалітаризму, що призвело до погіршення обговорення будь-якої теми.
Сьогодні всі знають все: лише прочитавши сторінку у Вікіпедії, пересічні громадяни вважають, що стоять на одному щаблі з кваліфікованими спеціалістами. А якщо починати дорікати цим, то можна легко натрапити на звинувачення в недемократичний елітарності.
Том Ніколс у «Диванних експертах» показує, як відбулася ця трансформація експертного рівня - починаючи від відкритості Інтернету і до перетворення індустрії новин у цілодобову розважальну машину.
ДЛЯ КОГО КНИЖКА
Книжка для широкого кола читачів, для всіх, хто хоче мати здоровий скептицизм щодо експертних думок, розвинути критичне мислення та успішно протистояти інформаційному шуму.
ЧОМУ ВАРТО КУПУВАТИ ЦЮ КНИГУ
У цій книжці автор аналізує причини цієї ситуації та намагається зрозуміти, як перетворити диванні балачки в результативні дискусії.
ПРО АВТОРА
Томас Ніколс — професор Воєнного коледжу ВМС США, запрошений професор Школи стратегічних сил ВПС США, експерт Ради Карнеґі з етики та міжнародних відносин.
ВІДГУКИ
Автор пропонує читачам дуже актуальну книжку про те, як знайти баланс між скептицизмом і довірою.
Салена Зіто, репортерка CNN, New York Post
Томас Ніколс показує, як цифрова революція, соцмережі та інтернет допомогли піднести культ невігластва.
Роберт Лібер, професор Джорджтаунського університету
ЦИТАТИ З КНИЖКИ
Про кризу фаховості
Ми пишаємося невіглаством. Відкидання порад фахівців прирівнюється до утвердження власної незалежності: для наших сучасників це спосіб уберегти свої страшенно крихкі его від того, щоб почути: вони в чомусь помиляються. Це нова декларація незалежності: ми вже не вважаємо очевидним певний набір фактів, а думаємо, що явними є всі факти, навіть ті, які не є безсумнівними. Усе всім відомо, і кожна думка на будь-яку тему нічим не гірша від іншої.
Коли невігластво небезпечне
Мракобісся безглуздих хрестоносців, які виступають проти щеплень, таких як актори Джим Керрі та Дженні Маккарті, звісно, потрапить на провідні телеканали чи може стати кумедним вечірнім читанням у твітері. Але коли ці або інші знаменитості, не маючи жодних знань, хапаються за міфи та невірні дані про загрозу вакцин, мільйони людей можуть знову потрапити в серйозну небезпеку, страждаючи від захворювань, таких як кір чи кашлюк, яким можна запобігти.
Чому демократія найбільше опирається експертності
Демократіям із їхнім шумним громадським простором завжди було особливо притаманно кидати виклик усталеним знанням. Власне, демократіям це властиво найбільше, бо це одна з характеристик, що взагалі створює їх. Фукідід, наприклад, описував демократичних афінян п’ятого століття до нашої ери як невтомних людей, «одержимих інноваціями», і через століття святий Павло з’ясував, що афіняни «проводили час, нічим не займаючись, окрім розмов та вислуховування нових ідей». Саме таке невтомне піддавання сумніву традиційних уявлень викликає повагу та захищається в демократичних культурах.
Перші 10 сторінок книги
