Іван Франко — один з найбільших європейських інтелектуалів 19 століття, класик української літератури. Першим з українських письменників номінований на Нобелівську премію з літератури (1915).
Пройшов освітній шлях від сільської школи до Віденського університету, де 1893 року здобув ступінь доктора філософії. Активний учасник українського політичного життя. Видавець та редактор літературно-наукової періодики, автор фундаментальних праць з гуманітарних наук. Володів 14 мовами.
Першими художніми творами Франка стали шкільні завдання зі словесності. Тоді ж у гімназії розпочав працю над літературними перекладами. Загалом протягом життя написав кілька тисяч творів.
Багатогранна праця класика була спрямована на будування національної свідомості, виведення української наукової та суспільної думки на новий рівень.
З п’ятдесяти поем Франка найвідоміша Мойсей (1905), його перу належить півтисячі віршів, зокрема збірка Зів’яле листя (1896), численні прозові твори, серед яких повість Перехресні стежки (1900), драма Украдене щастя (1891).
