Михайло Коцюбинський — видатний український письменник, співзасновник чернігівського відділення «Просвіти». Автор повістей «Тіні забутих предків» та «Fata Morgana», а також новели «Intermezzo». Його твори включені до шкільної програми з української літератури.
Коцюбинський народився у Вінниці, навчався в духовному училищі в Шаргороді. Юнацьке кохання навернуло хлопця до книжок, а вони, своєю чергою, до ідеї стати письменником. Через смерть батька та хворобу матері не зміг вступити до університету, проте склав вчительський іспит екстерном та працював репетитором. Через самостійницькі погляди повсякчас мав проблеми з поліцією.
Свій перший твір опублікував у 1884 році й дістав пораду більше не писати. На щастя, це його не зламало і, невдовзі, він запізнався з Іваном Франком, налагодив зв’язки з видавцями та почав дописувати для періодичних видань.
У 1898 році оселився в Чернігові. Тут одружився, створив родину та згуртував навколо себе місцеву інтелігенцію. До нього навідувався молодий Павло Тичина, публікації творів якого посприяв письменник.
Коцюбинський був майстром психологічної прози, надихався сюжетами в мандрах. Багато його творів написані під час служби в Криму, а найвідоміша повість — «Тіні забутих предків», натхнена відвідинами Гуцульщини. Цей край справив велике враження на письменника.
