Після того як останні американські війська залишають В’єтнам, брати Мінь і Тхань із сестрою Ань вирушають до Гонконгу, пообіцявши, що незабаром вони знову будуть разом із батьками та молодшими братами й сестрами. Але стається трагедія — і троє дітей сиротіє. Шістнадцятирічна Ань за ніч мусить узяти відповідальність за молодших братів.
У наступні роки Ань з братами іммігрують до Великої Британії: життя в переповнених таборах і центрах переселення, а згодом — і в Лондоні, де панує соціальна нерівність. Ань працює на фабриці, щоб оплачувати рахунки. Мінь тиняється вулицями разом із однокласниками, які покинули школу. А наймолодший Тхань після уроків грає з друзями в футбол. Дорослішаючи, брати й сестра пізнають, як це — жити з почуттям провини через те, що вони вижили. Кожен вибір віддаляє їх одне від одного, аж поки не лишається єдине, що ще може їх об’єднати, — любов.
«Блудні душі» — це лірична оповідь, заснована на історичних джерелах, яка повертає голоси втраченим і загубленим.
Уривок з книги
