Уперше після Другої світової війни десятки тисяч євреїв-біженців з’явилися в центрі Європи, рятуючись від небезпеки фізичного знищення.
Кров єврейських біженців, зрозуміло, не червоніша за кров інших. Однак офіційною метою російської «спецоперації» було оголошено денацифікацію й захист російськомовного населення. Тому особливо показовими є історії переважно російськомовних євреїв України, чиї життя були зруйновані «визволителями від нацизму». Ці люди стали об’єктами подвійної «турботи» Кремля — і як євреї (для яких нацизм — еквівалент абсолютного Зла), і як російськомовні.
Голова проєкту Exodus-2022 Михайло Гольд зібрав у цій книзі свідчення, які могли б стати частиною обвинувачень на майбутньому трибуналі. Деякі співрозмовники втратили дах над головою, багато хто — роботу й засоби до існування, є серед них важко поранені й ті, хто втратив рідних і близьких. Виживання під артилерійськими обстрілами та бомбардуваннями, у підвалах без електрики, газу, зв’язку, води і їжі, перипетії евакуації, допити у ФСБ — цим людям було про що розповісти.
Уривок з книги
