«Герострати» — перший роман української письменниці Емми Андієвської.
Його тему закладено в самій назві: вічна жага людини в будь-який спосіб зажити слави, увічнити себе. Ще 356 року до н. е. грек Герострат підпалив храм Артеміди в Ефесі, щоб його ім’я пам’ятали нащадки.
Чи змінилася відтоді людська природа? Перш ніж дати відповідь на це запитання, авторка розмірковує про людське буття, Бога, саму людину. Герої роману не мають імен, вони вихваляються тим, чого насправді самі не здатні створити.
Письменниця застерігає: геростатизм — це явище, яке становить загрозу морально-духовному життю людини.
Уривок з книги
