Ця книжка — всеохопна, відверта та захоплива біографія видатної європейської лідерки, яка вже 16 років очолює Німеччину.
Її легко впізнати за незмінною протягом цих років зачіскою та простого крою жакетами. Однак про дитинство, юність та особисте життя ключової фігури західного політикуму досі відомо вкрай мало. Навіть у рідній країні Меркель залишається загадковою постаттю, а жодному її біографу й досі не вдалося розповісти про неї не як про видатну політичну діячку, а як про особистість і жінку.
Журналістка Кеті Мартон зуміла зобразити багатошаровий та різносторонній портрет постаті, якою захоплюються і яку критикують, про яку жартують і яку все ж незмінно поважають. Авторка доповнила цю книжку розмовами з наставниками, друзями та колегами Меркель, збагативши її унікальними історіями, які ніколи й ніде не були розказані.
Як їй вдалося перетворити Німеччину на провідну Європейську державу? Як людина з такою простою риторикою та зовнішністю спромоглась на політичне довголіття в цифровому світі? Як їй вдалося змінити уявлення про жінку у владі? Як Меркель стала найвпливовішою лідеркою Європи та яка сила характеру стоїть за незмінною очільницею німецького уряду?
Про авторку:
Кеті Мартон — американська журналістка і письменниця родом із Угорщини. Працює іноземним кореспондентом у ABC News і National Public Radio.
Теми, які згадуються:
Католицьке дитинство Меркель у Німецькій Демократичній Республіці, яка виявилась зовсім не демократичною;
Стосунки з учителями та навчання в школі, де її вважали «дочкою буржуїв»;
Захоплення наукою та ставлення до релігії дівчинки, яка виросла у сім’ї священника;
Навчання на факультеті фізики, де вона була єдиною дівчиною в групі;
Перша закоханість Меркель та загалом її стосунки з чоловіками;
Підробітки барменом в університетській студентській спілці;
Перші кроки в політиці, інтриги та маніпуляції, які на неї чекали, протистояння із опонентами;
Напружені стосунки Ангели з Путіним, Трампом, Обамою;
Протистояння російській агресії та політична підтримка України.
Цитати із книжки
Про спокійну, однак тверду вдачу Меркель
Не можна сказати, що Ангелі Меркель бракує его. Якби бракувало, вона б не зробила таку політичну кар’єру. Коли її якось спитали, з кого вона бере приклад, Меркель сказала: «Із себе. Намагаюсь робити це якомога частіше». Вона змінила людське уявлення про жінку у владі. І все ж, при детальнішому аналізі, загадка Ангели Меркель лише ускладнюється. Вона — найвпливовіша жінка на світовому подіумі, але при цьому не називає себе феміністкою. Попри роботу в політиці, вона любить проводити час із музикантами, співаками, акторами та письменниками. В епоху говірких персонажів, вона поводиться тихо й спокійно.
Про непохитність Меркель та аналітичний підхід до всього у житті
Коли голова Світової організації торгівлі Паскаль Ламі попросив Меркель додати в її промови «трохи поезії», вона відповіла: «Я не поет». Спокійний аналітичний підхід до всього виробився у неї коли вона вивчала фізику. Наука навчила її ширше дивитись на державне управління. «Я все продумую починаючи з кінця, з бажаного результату, а потім рухаюсь назад... Важливо те, що трапиться за два роки, а не що напишуть у газетах завтра», — каже вона. Вона не опускається до різних інсинуації та наклепів. І не ловиться на гачок тих, хто таке робить. «Вона не грає в їхні ігри. Вона знає, що добре, а що погано. Знає, коли Путін чи Трамп їй брешуть», — сказав колишній німецький Президент Йоахім Ґаук. Як правило, вона ігнорує їхні маніпуляції та гне свою лінію.
Про те, як дівчинкою Ангела проявляла впертість та жагу контролю
Вона почала демонструвати владу досить рано. Друг дитинства Ульріх Шонгайт описує Ангелу як «лідера від самого початку. Якщо треба було щось організувати, вона цим займалась». Швидко виконавши власні домашні завдання, вона допомагала іншим дітям із їхніми. А ще вона любила бути до всього готовою. «Я починала планувати подарунки за два місяці до Різдва. Для мене дуже важливо структурувати своє життя та уникати хаосу».
Навіть у дитинстві, їй була притаманна вроджена обережність і жага контролю. Мабуть, найкраще це ілюструє історія про Ангелу на трампліні для стрибків у воду, яку розповіли її друзі. Під акомпанемент сміху й жартів однокласників, Ангела вилізла на триметрову вишку й застигла. Здавалось, ніби вода десь дуже далеко внизу. Але вона не відступила. 45 хвилин вона ходила трампліном туди-сюди, ніби щось вираховуючи. І нарешті, коли пролунав дзвінок на перерву, Ангела пірнула.
Уривок з книги
