Про книгу Хмари
Іван Нечуй-Левицький (1838 – 1918) — письменник, етнограф, фольклорист, перекладач, педагог.
«Хмари» – є центральним текстом Нечуя-Левицького. Це міський текст – про Київ середини та другої половини ХІХ ст., коли й сам автор там навчався у Київській духовній академії.
Він показує київське життя, лише інколи занурюючись у реалії села, куди колишній студент, а потім професор Василь Дашкович їздить «оглядати народ оком ученого».
Автор украй уважний до деталей, тому маємо змогу до дрібниць уявити собі той час, просто-таки зануритися в атмосферу другої половини ХІХ ст.: які люди були, що їли, що читали, про що сперечалися.
Нечуй-Левицький розповідає про два покоління інтелігенції, які діють у часи посилення національного гноблення в Україні, утисків і заборони її мови та культури.