«Оповідач, що рівний Гомеру» — так називають сербського письменника Мілорада Павича (1929–2009). Перекладач і професор, один із представників постмодернізму в європейській літературі. Починав як поет і літературознавець, проте світову славу здобув як прозаїк. Павича вважають одним із творців так званої «нелінійної прози» — прози ІІІ тисячоліття. Його книги часто побудовані у вигляді словників, таро, енциклопедій, театру або дзеркал. Творам письменника властива простота й одночасно багатовимірність текстів, які заманюють читача в магічну гру.
«Хозарський словник» (1984) існує у двох версіях — «чоловічій» та «жіночій», які відрізняються одним реченням, що впливає на трактування деяких подій. Це роман-лексикон, побудований у формі словника. У ньому автор досліджує масове навернення хозарів наприкінці ІХ століття до однієї з трьох релігій — християнства (Червона книга), ісламу (Зелена книга) чи юдаїзму (Жовта книга). Кожна частина містить записи у вигляді енциклопедичних статей, які іноді суперечать одна одній, що створює ефект багатоголосся. У романі переплетено історію, містицизм, філософію та літературну гру. Саме читач обирає послідовність статей, поєднує фрагменти в єдину картину або залишає їх як химерну мозаїку. У цьому виданні представлений чоловічий примірник словника.
Уривок з книги
